Меню
 
Головна arrow Публікації
Альтернативний напрямок для поліпшення здоров'я нації.

Японія - безсумнівний лідер за показниками тривалості життя та кількості довгожителів. І справа тут не лише в тому, що в раціоні японців чимало морських продуктів, на які багата їхня країна. А й у тому, що вони вживають у значних кількостях продукти бджільництва. Зокрема, ця нація щорічно споживає за рік 4 тисячі тонн маточного молочка. Крім того, кожен японець за цей же час з'їдає 4 кг меду. Мешканець України в середньому протягом року споживає близько 250 г цього продукту. І це при тому, що вона входить до п'ятірки країн-лідерів з виробництва меду. Що ж таке маточне молочко, перга, пилок, прополіс, обніжки та інші апіпродукти, більшість сучасних українців навіть не знає. Ці дані навів Президент України Віктор Ющенко на Установчому з'їзді Братства бджолярів України, який відбувся 14 травня в Києві.

В унісон словам Президента звучали й виступи учасників з'їзду. Зокрема, вони зазначали, що сьогодні в усіх розвинутих країнах існує величезна індустрія медопродуктів: безалкогольні і слабоалкогольні напої, кондитерські вироби, фармакологічні препарати тощо. Їх у красивих упаковках можна придбати в супермаркетах та в аптеках. Українські ж бджолярі вимушені продавати свою продукцію на дорогах у скляних банках. А спеціалізовані магазини, які зосталися ще з союзних часів, залишилися на тому ж рівні сервісу, що й багато років тому. На ті ж ярмарки меду, що двічі на рік проводяться в столиці в Інституті бджільництва, більшість пасічників не може доїхати через матеріальну скруту. Тому часто їхня продукція за безцінь скуповується перекупниками.

Сьогодні через Україну з Китаю в країни Європи транзитом транспортують 80 тисяч тонн меду. Тоді як український, якого виробляється близько 60 тисяч тонн на рік, не експортується в жодну зарубіжну країну. Причиною цього є відсутність стандартів медопродуктів, лабораторій, де можна було б зробити розгорнутий аналіз меду, упаковок, погана робота ветеринарної служби.

Немає сьогодні в Україні і реклами апіпродуктів. Хоча вони безпосередньо пов'язані з профілактикою захворювань та програмою здорового способу життя. Словом, цілий вузол проблем, які потрібно розв'язувати.

Але, незважаючи на проблеми, ми все ж повертаємося до лікування бджолами і продуктами бджільництва - одного з найбільш популярних методів терапії, подарованих природою. На сьогодні у світі немає жодної галузі медицини, в якій би не застосовувалися продукти бджільництва. Це і кардіологія, і психіатрія, і гастроентерологія, пульмонологія, нефрологія, онкологія, а також педіатрія, геріатрія, гематологія, стоматологія, отоларингологія, лікувальна косметика. Також продукти бджільництва широко використовують в екстремальних умовах: у космосі, в умовах тривалих надводних і особливо підводних плавань, геологічних розвідках, спортивних тренуваннях.

У 20-30 роках ХХ сторіччя з'явилася ціла низка наукових праць, у яких вчені вперше у світі почали здійснювати дослідження з визначення різноманітних властивостей біологічно активних продуктів бджільництва, зокрема і їхньої терапевтичної ефективності при багатьох захворюваннях людини. Після Другої Світової війни було вдосконалено технологію продуктів бджільництва, їхні властивості почали вивчати на більш високому рівні, і з'явилися лікувальні форми для застосування у медичній практиці. Так поступово апітерапія , тобто лікування продуктами бджільництва ("apis" у перекладі з латинської - "бджола"), почала формуватися як окремий науковий напрям. Але оскільки водночас інтенсивно вдосконалювалася технологія виробництва лікувальних засобів на основі хімічного синтезу, а фармацевтичний ринок заповнили синтетичні лікувальні засоби, це призвело до часткового забуття біологічно активних продуктів бджільництва. Проте сьогодні пацієнти дедалі частіше звертаються до фахівців-апітерапевтів. Унікальність апітерапії як наукового і медичного напряму полягає в тому, що вона є водночас і потужним засобом профілактики захворювань, і має в своєму арсеналі засоби для лікування найрізноманітніших хвороб. Тож у сучасних умовах інформаційно-оздоровчий центр "Бджолина Аптека" приєднується до ініціативи Братства і серед своїх найголовніших завдань ставить мету - домогтися збільшення використання продуктів бджільництва у профілактиці та лікуванні захворювань.

Григорій Свиридов, директор інформаційно- освітнього центру "Бджолина Аптека"

 
Офіційний сайт Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації

Copyright © 2008 adprinc      E-MAIL Розробка сайтів