На початку літа 2018 року в Чернігівській обласній станції переливання крові було впроваджено автоматизований облік донорських кадрів та заготовлених доз консервованої донорської крові. До початку осені комп’ютеризована система працювала в тестовому режимі паралельно з використанням старих паперових облікових карток донорів та неспеціалізованих програмних додатків. Протягом перехідного періоду відбулося перенесення баз даних про донорів, налагодження локальної медично-інформаційної мережі по всіх робочих місцях закладу та навчання персоналу. До того ж, IT- служба відновила роботу сайту закладу, на головній сторінці якого розташовується інфографіка, що відображає в on-line режимі стан оперативного запасу донорської крові в експедиції обласної станції переливання крові.

«Впроваджені інформаційні технології дозволили докладно фіксувати інформацію про всіх кандидатів у донори та кожного донора крові та її компонентів, – повідомив головний лікар закладу Павло Герасименко. – Система реєструє відомості про донорську історію всіх відвідувачів та співставляє її з реєстрами відведених від донорства осіб, що гарантує інфекційну безпеку гемокомпонентів. Інформатизація та автоматизація технологічних трансфузіологічних процесів дозволяє мінімізувати або повністю ліквідувати людський фактор в роботі служби крові області. Цифровий облік заготовленої крові та виготовлених гемокомпонентів дозволяє забезпечувати контроль руху донорської крові від донора до реципієнта відповідно Директивам ЄС щодо трансфузіології. Встановлене програмне забезпечення зменшує навантаження на персонал, мінімізує паперову роботу та дає можливість вивільнити робочий час лікарів і медсестер для підвищення кваліфікації та роботи з гемокомпонентами».

До програмного комплексу інтегрований додаток з інфографікою про запаси крові, який реалізує європейський підхід до формування донорського руху. Результатом такої інтеграції є забезпечення «керованого донорства». Саме такий підхід дозволяє найбільш оптимально та ефективно планувати візити донорів до закладу служби крові. Ця вимога пояснюється складністю формування запасів донорської крові за груповою та резусною належністю у відповідності до потреб закладів охорони здоров’я області. Залучення «потрібних» донорів у «потрібний» час в автоматизованому режимі заощаджує донорську кров як неоціненний ресурс та пристосовує до цього можливості служби крові області.

«У майбутньому планується інтегрувати до встановленого програмного забезпечення інші додатки, що будуть контролювати та керувати іншими технологічними трансфузіологічними процесами, такими як рекрутинг донорів, лабораторне обстеження крові, карантинізація плазми й, навіть, управління матеріальними ресурсами закладу, – зазначив Павло Герасименко. – Це дозволить створити всеохоплюючий інформаційний трансфузіологічний простір, здатний до інтеракції з іншими медичними інформаційними системами».