Меню
 
Головна arrow Новини
Головна мета реформування вітчизняної галузі охорони здоров»я – забезпечення рівного і справедливого доступу громадян до якісної та кваліфікованої медичної допомоги. Втім, процес реструктуризації не повинен відбуватися через непродумані та необережні кроки – такого висновку дійшли учасники громадських слухань щодо перспектив реформування системи охорони здоров»я, які відбулися у Чернігові 3-го серпня 2011-го року.

Сучасний стан надання медичної допомоги в державі не може влаштовувати ані медичних працівників, ані населення. Щодо останнього, то часто-густо громадяни, розуміючи необхідність реформ і підтримуючи їх морально, не обізнані з поступовими кроками влади на шляху рструктуризації галузі. Свідченням цього стали і ці громадські слухання, на яких запрошені представники установ, організацій і просто пересічні скаржилися на відсутність об»єктивної та виваженої інформації щодо майбутніх реформ, хоча із задоволенням сприйняли повідомлення, що жодні реформи у демократичному суспільстві неможливі без з»ясування та врахування громадської думки.

«Хоча Чернігівщина і не належить до тих регіонів України, в яких процес оптимізації галузі вже розпочався, до майбутніх реформ ми повинні бути готові у будь-який час, - зазначив голова комітету ГР, головний лікар обласної лікарні Микола Романюк, - облдержадміністрацією, управлінням охорони здоров»я розроблені чіткі шляхи з урахуванням особливостей регіону по наближенню кваліфікованої медичної допомоги до населення, зокрема, сільської місцевості. Хоча проблем у галузі достатньо, реформи повинні вирішити лише дві основні – низька якість медичних послуг з такими складовими, як скорочення народжуваності, високий рівень передчасної смертності, дитяча смертність, яка удвічі вища за країни ЄС, смертність від соціально значущих хвороб( наприклад, смертність від туберкульозу у 20 разів вища, ніж у країнах Європи), низька середня тривалість життя, що на 10 років менша розвинутих країн Заходу. Нерівний доступ до медичних послуг, високі витрати на лікування, низький процент валового доходу, спрямованого на ОЗ ( лише 3,0 – 3,5%).»

Серед причин такого становища можна визначити основні – відсутність зв»язку між якістю медичних послуг і видатками на їхнє фінансування, відсутність мотивації медичних кадрів до якісної праці, низький рівень первинної меддопомоги, неефективне використання бюджетних коштівтна ОЗ ( в Україні на 100 тисяч населення припадає 5,6 лікарняних закладів, у країнах ЄС – 2.6), 85% видатків у лікарняних закладах спрямовується на енергоносії та заробітну плату, дублювання медичних послуг на різних рівнях, низька самостійність закладів ОЗ у використанні фінансів.

Радикальних змін потребує і законодавство у системі охорони здоров»я, адже не секрет, що стаття 49 Конституції про безоплатне надання меддопомоги не спрацьовує на всіх рівнях. « Вважаємо за потрібне визначити і законодавчо закріпити перелік медичних послуг, за які пацієнти повинні сплачувати із власної кишені, - зазначила одна з учасниць громадських слухань, - адже часто-густо лікарі «спекулюють» на благодійних внесках , іноді пропонують сплатити гроші за витратні матеріали, що не використовувалися або використовувалися не в повному обсязі за надане лікування». Декого з учасників засідання хвилювало питання незадовільного стану доріг, адже їхнє покриття у сільській місцевості не дозволяє своєчасно доставити хворого до лікарняного закладу. На що Микола Романюк відповів – медична реформа торкатиметься не тільки стану надання допомоги. Вона повинна передбачити і вирішення інших питань – розвитку інфраструктури та низки соціальних проблем. « Не варто сподіватися, що реформа дасть позитивні результати найближчими роками. Досвід інших країн засвідчує, що за умов відповідного фінансування і цілеспрямованої політики уряду перших результатів слід очікувати протягом 15-20 років».

Головні спеціалісти УОЗ ОДА з акушерства і гінекології Володимир Пулін, з терапії Галина Лисенко познайомили присутніх із засадами створення госпітальних округів, центрів невідкладної медичної допомоги та принципами реформування первинної ланки галузі. Зокрема, зазначено, що на відміну від сучасної «семашківської» системи охорони здоров»я необхідно розмежувати рівні надання допомоги – лікарські амбулаторії, амбулаторії загальної практики сімейної медицини повинні перебирати на себе функції профілактики, лікування та супроводу пацієнтів і бути в авангарді лікування хворих. А заклади третинного рівна – займатися складними випадками хвороб і мати у своєму розпорядженні необхідне сучасне обладнання для більш детального обстеження та визначення напрямків лікування.

Учасники громадських слухань прийняли резолюцію, в якій, зокрема, зазначено, що в процесі впровадження реформ необхідно:

- постійно здійснювати аналіз сучасної системи охорони здоров»я та визначати основні напрямки реструктуризації із залученням експертів;

- створити у кожному районі карти реорганізації сільської медицини з урахуванням специфіки даного району, стану автодоріг та кількості населення;

- обов»язкова апробація пілотних проектів на прикладі окремих районів з подальшим застосуванням позитивного досвіду по всій області;

- враховувати думки та пропозиції жителів населених пунктів – споживачів медичних послуг з питань доступності медичної допомоги;

- зробити наголос на кінцевому результаті реформування – підвищенні якості надання медичної допомоги;

- покращити фінансування галузі для модернізації парку медичного обладнання та опанування лікарями нових методів діагностики та лікування;

- реформування системи мережі аптечних закладів та посилення роботи по медикаментозному забезпеченню жителів;

- забезпечення наближення до пацієнтів екстреної та невідкладної медичної допомоги;

- посилення роботи з профілактики захворювань та пропаганди здорового способу життя.

Прес-служба Управління охорони здоров»я облдержадміністрації
Офіційний сайт Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації

Copyright © 2008 adprinc  E-MAIL Розробка сайтів