Меню
 
Головна arrow Новини
Реформи у системі охорони здоров’я можливо проводити лише тоді, коли до цього поступального процесу долучаться як органи місцевого самоврядування, так і громадськість. На цьому 1 березня під час зустрічі з медичним активом Чернігівщини наголосив заступник Міністра охорони здоров’я України Олександр Лінчевський.

Олександр Лінчевський приїхав до Чернігова у рамках Всеукраїнського просвітницького туру «ЗміниТИ», мета якого – презентувати реанімаційний пакет реформ для вітчизняної медицини, а відтак – роз’яснити медикам, для чого потрібні суттєві зміни в самій системі і як вони повинні вплинути на покращення надання допомоги населенню. Зокрема, він наголосив, що у світі існують сучасні стандарти надання допомоги і українська медицина повинна використовувати досвід провідних європейських країн. «Чому якщо ми живемо в Європі, не повинні брати за приклад досвід Великої Британії та Німеччини? Звісно, потужності не такі. Але використати їхні протоколи – необхідно, – зазначив Олександр Лінчевський. – Так само повинні змінюватися і способи лікування. Для прикладу: застуда у дітей до 6 років не повинна лікуватися. Разом з тим препарати для лікування нежиті й кашлю – сьогодні одні з найбільш продаваних в Україні. І це неприйнятно».

Заступник Міністра вважає, що за приклад треба брати західний варіант: «Це загальний підхід: що і як робити по кожній окремій хворобі. Тому ми будемо затверджувати західні джерела протоколів. Є потужні міжнародні організації, фахові асоціації, які відслідковують зміни в науці, найкращі способи лікування і, відповідно, створюють протоколи для лікування кожної. Є збірки цих протоколів, ми хочемо їх затвердити та рекомендувати до використання. Наступний крок – зробити їх обов'язковими. Але спершу ми хочемо зробити західні протоколи рекомендованими до використання».

Олександр Лінчевський вважає, що теперішні українські протоколи лікування суперечать західним. І якщо у світі практикується доказова медицина, то в Україні вона не отримала належного поширення. Під час спілкування із лікарями з’ясувалося, що вони в цілому підтримують починання Міністерства стосовно реформ, втім, не розуміють деяких напрямків його політики та, так би мовити, певної «інфантильності» у відносинах із депутатським корпусом, на який неможливо вплинути у плані прискорення затвердження галузевих законотворчих ініціатив.

Також детального роз’яснення потребує популярний нині вислів «Гроші повинні йти за пацієнтом». Звертаючись до керівників медичних установ, Олександр Лінчевський зауважив: «Мова йде про те, що ті обмежені кошти, які ми маємо зараз, використовуються вкрай неефективно. Тобто, для того, щоб почати їх використовувати ефективно, все повинно починатися з «первинки». Справа в тому, що має бути співпраця керівника медичного закладу та органу місцевого самоврядування. Якщо зараз є бюджетні заклади, то ви зв’язані тарифною сіткою і вам мотивувати працівника буде вкрай складно. Якщо органи місцевого самоврядування приймають рішення, що вони переводять з бюджетної установи, у вас міняються відносини з вашими працівниками».

Іншими словами, така схема означає, що, наприклад, сімейний лікар, зацікавлений у якісному лікування своїх пацієнтів, укладає угоду на отримання ними медичних послуг. Тобто, він їх ефективно лікує, використовуючи на це гроші громади, яка сприяє тому, щоб хворий не шукав собі лікаря в іншому місці. Отже, окремий медичний заклад фінансуватиметься краще з різних джерел, а відтак – у лікаря зростає заробітна плата. Задоволені пацієнти та лікарі, реформа дає позитивні результати.

Загалом, представник Міністерства разом з іншими учасниками туру (експертами, координаторами) порушив низку актуальних проблем вітчизняної медицини – від того, де лікарня повинна брати кошти – і до заклику надати пропозиції щодо реформаторського руху в міністерстві охорони здоров’я з боку як медиків, так і представників об’єднаних територіальних громад. До речі, останні висловилися за те, щоб чиновники з Міністерства взяли за правило бувати у віддалених ФАПах, робота яких у першу чергу потребує негайного вдосконалення. Порушувалася і низка проблем, пов’язаних із наданням медичної допомоги дітям.

Також Олександр Лінчевський пообіцяв покращити стан надання невідкладної допомоги хворим на гострий інфаркт міокарда, що повинно стати суттєвим зрушенням у боротьбі із серцево-судинними хворобами: «Існуюча система розподілу стентів, м’яко кажучи, була несправедливою. Сьогодні ці тендери проведені, як тільки міжнародні організації завезуть самі витратні матеріали, будемо їх розподіляти. Традиційно чекаємо якусь інформацію в березні».

Олександр Лінчевський приїхав до Чернігова у рамках Всеукраїнського просвітницького туру «ЗміниТИ», мета якого – презентувати реанімаційний пакет реформ для вітчизняної медицини, а відтак – роз’яснити медикам, для чого потрібні суттєві зміни в самій системі і як вони повинні вплинути на покращення надання допомоги населенню. Зокрема, він наголосив, що у світі існують сучасні стандарти надання допомоги і українська медицина повинна використовувати досвід провідних європейських країн. «Чому якщо ми живемо в Європі, не повинні брати за приклад досвід Великої Британії та Німеччини? Звісно, потужності не такі. Але використати їхні протоколи – необхідно, – зазначив Олександр Лінчевський. – Так само повинні змінюватися і способи лікування. Для прикладу: застуда у дітей до 6 років не повинна лікуватися. Разом з тим препарати для лікування нежиті й кашлю – сьогодні одні з найбільш продаваних в Україні. І це неприйнятно».

Заступник Міністра вважає, що за приклад треба брати західний варіант: «Це загальний підхід: що і як робити по кожній окремій хворобі. Тому ми будемо затверджувати західні джерела протоколів. Є потужні міжнародні організації, фахові асоціації, які відслідковують зміни в науці, найкращі способи лікування і, відповідно, створюють протоколи для лікування кожної. Є збірки цих протоколів, ми хочемо їх затвердити та рекомендувати до використання. Наступний крок – зробити їх обов'язковими. Але спершу ми хочемо зробити західні протоколи рекомендованими до використання».

Олександр Лінчевський вважає, що теперішні українські протоколи лікування суперечать західним. І якщо у світі практикується доказова медицина, то в Україні вона не отримала належного поширення. Під час спілкування із лікарями з’ясувалося, що вони в цілому підтримують починання Міністерства стосовно реформ, втім, не розуміють деяких напрямків його політики та, так би мовити, певної «інфантильності» у відносинах із депутатським корпусом, на який неможливо вплинути у плані прискорення затвердження галузевих законотворчих ініціатив.

Також детального роз’яснення потребує популярний нині вислів «Гроші повинні йти за пацієнтом». Звертаючись до керівників медичних установ, Олександр Лінчевський зауважив: «Мова йде про те, що ті обмежені кошти, які ми маємо зараз, використовуються вкрай неефективно. Тобто, для того, щоб почати їх використовувати ефективно, все повинно починатися з «первинки». Справа в тому, що має бути співпраця керівника медичного закладу та органу місцевого самоврядування. Якщо зараз є бюджетні заклади, то ви зв’язані тарифною сіткою і вам мотивувати працівника буде вкрай складно. Якщо органи місцевого самоврядування приймають рішення, що вони переводять з бюджетної установи, у вас міняються відносини з вашими працівниками».

Іншими словами, така схема означає, що, наприклад, сімейний лікар, зацікавлений у якісному лікування своїх пацієнтів, укладає угоду на отримання ними медичних послуг. Тобто, він їх ефективно лікує, використовуючи на це гроші громади, яка сприяє тому, щоб хворий не шукав собі лікаря в іншому місці. Отже, окремий медичний заклад фінансуватиметься краще з різних джерел, а відтак – у лікаря зростає заробітна плата. Задоволені пацієнти та лікарі, реформа дає позитивні результати.

Загалом, представник Міністерства разом з іншими учасниками туру (експертами, координаторами) порушив низку актуальних проблем вітчизняної медицини – від того, де лікарня повинна брати кошти – і до заклику надати пропозиції щодо реформаторського руху в міністерстві охорони здоров’я з боку як медиків, так і представників об’єднаних територіальних громад. До речі, останні висловилися за те, щоб чиновники з Міністерства взяли за правило бувати у віддалених ФАПах, робота яких у першу чергу потребує негайного вдосконалення. Порушувалася і низка проблем, пов’язаних із наданням медичної допомоги дітям.

Також Олександр Лінчевський пообіцяв покращити стан надання невідкладної допомоги хворим на гострий інфаркт міокарда, що повинно стати суттєвим зрушенням у боротьбі із серцево-судинними хворобами: «Існуюча система розподілу стентів, м’яко кажучи, була несправедливою. Сьогодні ці тендери проведені, як тільки міжнародні організації завезуть самі витратні матеріали, будемо їх розподіляти. Традиційно чекаємо якусь інформацію в березні».












Прес-служба Управління охорони здоров’я облдержадміністрації
Офіційний сайт Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації

Copyright © 2008 adprinc  E-MAIL Розробка сайтів