Згідно постанови Кабінету Міністрів від 05.10.16 №1655-VIII в цьому році святкується ювілей найстарішого медичного закладу України, який носить ім’я нашого земляка, вченого-медика, Президента АН УРСР Олександра Богомольця.

Офіційна історія закладу розпочалася у 1841 р., коли «по Высочайшему повелению» імператора Миколи I при Київському університеті Св. Володимира було відкрито медичний факультет. Новостворений факультет бурхливо розвивався і вже через сім років налічував 299 студентів, майже половина усіх, хто навчався в університеті. І в подальшому набори студентів постійно зростали. Розширювалися клінічні та учбові бази факультету. У 1875 році при факультеті була відкрита міська Олександрійська лікарня, яка стала клінічною базою медичного факультету. У 1888 та 1891 рр. до неї добавились спеціалізовані клініки акушерства і гінекології та дитячих хвороб.

Першим деканом медичного факультету став знаменитий хірург і офтальмолог Володимир Опанасович Караваєв. Уславився він не лише блискучою хірургічною технікою, впровадженням антисептики, асептики, наркозу, але й широкою добродійністю, безкоштовними прийомами хворих, що йшли до нього із усієї України.

На медичному факультеті Університету Святого Володимира сформувалися відомі наукові школи, значення яких в історії вітчизняної медицини величезне. Передусім слід назвати анатомічну школу. ЇЇ засновник О.П. Вальер утвердив морфофункціональний підхід з обов’язковим мікроскопічним вивченням тканин, проведенням експериментів і спостережень за функціонуючими органами. Не випадково саме йому належить відкриття впливу симпатичних нервів на просвіт кровоносних судин.

Праці учня і наступника О.П. Вальтера, нашого земляка з Козелецького району, видатного анатома – Володимира Олексійовича Беца – по праву увійшли до класичної спадщини анатомії, зокрема дослідження з цитоархітектоніки головного мозку. Він відкрив і описав гігантські пірамідні клітини кори головного мозку – «клітини Беца».

Після низки реорганізацій у вересні 1920 р. було створено Київський інститут охорони здоров’я, який в 1921 р. перейменовано в Київський медичний інститут. У 1946 р. інституту присвоєно ім’я нашого земляка з Ніжина академіка О.О.Богомольця, в 1992 р. на базі Київського медичного інституту створено Український державний медичний університет імені О.О. Богомольця, в 1995 р. закладу надано статус національного.

Медичний заклад славиться видатними особистостями, серед яких лікарі, письменники, академіки, Лауреати Нобелівської премії та науковці: В.О. Бец, О.П. Вальтер, В.О. Караваєв, В.П. Образцов, М.В. Скліфосовський, М.Д. Стражеско, Святитель Лука (В.Ф. Войно-Ясенецький), Е.І. Чазов, М.А. Булгаков, В.І. Коротич, О.Ю. Атьков.

Особливо значний внесок у вивчення захворювань нервової системи належить нашому земляку із Козельця, академіку АМН СРСР, професору Борису Микитовичу Маньківському. Достойно продовжує розвивати ідеї та традиції батька син Микита Маньківський – блискучий клініцист, професор, заслужений діяч науки, лауреат Державної премії.

Університет шанує пам'ять своїх видатних випускників - професора В.Ф. Войно-Ясенецького (Святителя Луки), першого декана медичного факультету професора В.О. Караваєва, М.А. Булгакова, ректора Київського медичного інституту з 1970 р. по 1984 р. С.С. Лаврика, на їхню честь встановлені меморіальні дошки та відкриті нові лекційні аудиторії.

Багато лікарів Чернігівщини також отримали вищу медичну освіту в стінах університету. Серед них заслужені лікарі України та кандидати медичних наук: головний лікар обласного протитуберкульозного диспансеру, доцент, професор, Микола Дейкун, завідувач хірургічного відділення Чернігівської ЦРЛ Валерій Василинчук, головний лікар обласної дитячої лікарні, кавалер ордена «За заслуги» третього ступеня Олександр Карета, головний лікар обласного протитуберкульозного диспансеру (1929-1979) Леонід Замдборг, начальник обласного управління охорони здоров’я (1974-1984,1992-1997) Василь Зуб, заступник керівника відділу охорони здоров’я (1958-1966) Броніслав Литвин, головний хірург області (1984-1998) Анатолій Заворотний та ін. Вони збагатили медичну науку області та України своїми науковими досягненнями.

В університеті відкрито меморіальні дошки письменнику М.А. Булгакову та засновнику кафедри гігієни Університету Св. Володимира В.А. Субботіну і студенту третього курсу медичного факультету №3, який віддав своє життя захищаючи Україну, Володимиру Юричку.

В науковому процесі навчального закладу задіяні працівники 87 кафедр і 2 НДІ. Клінічні кафедри Університету розташовано на 147 базах, де більше 8 тисяч ліжок, щорічно лікуються близько 250 тис. хворих, проводиться до 70 тис. операцій, 12 тис. пологів. Стоматологічний мeдичний цeнтр відвідує понад 350 тиc. пацієнтів. На базі Університету працює факультет підвищення кваліфікації викладачів ВМНЗ України, Український трeнінговий цeнтр сімейної медицини.