Трихінельоз – гельмінтоз людини і ссавців, що характеризується гострим перебігом у людини, лихоманкою, м’язовими болями, набряком обличчя, висипами на шкірі, високою еозинофілією; при тяжкому перебігу – ураженням міокарда, легень, центральної нервової системи.
Трихінельоз є одним з гельмінтозів людини, що має велике медико-соціальне значення, яке зумовлене частотою тяжкого перебігу хвороби, нерідко з тривалим порушенням працездатності і в окремих випадках – високою летальністю.
Етіологія. Збудником трихінельозу є круглий черв, розміром 1,5 – 2,0 мм. Статевозрілі гельмінти паразитують у кишечнику людей і тварин, а личинкова стадія - у поперечно-посмугованих м'язах.
Епідеміологія. Трихінельоз розповсюджений в природі у всьому світі серед хижаків і всеїдних ссавців, а також гризунів. В оточенні людини виникають синантропні вогнища інвазії.
Основним джерелом інвазії для людини в синантропному вогнищі є свині. В природі джерелом зараження є дикі кабани, борсуки, єнотовидні собаки, бурі та білі ведмеді, морські ссавці ( кити, моржі, тюлені).
Передача інвазії в синантропному вогнищі відбувається між свинями, собаками, котами, гризунами при поїданні ними інвазованих тварин або трупів, а також шляхом копрофагії. Особливо інтенсивно трихінельоз передається:
при доступі свиней і гризунів до боєнських приміщень, скотомогильників,
при годуванні свиней і собак інвазованими боєнськими відходами
В м’язах тварин інвазійність личинок зберігається роками, а в трупному матеріалі вони гинуть під впливом лише дуже високої температури або низької ( - 400, - 500 С ).
В природному вогнищі людина найчастіше заражається трихінельозом при вживанні в їжу термічно недостатньо обробленого м’яса тварин.
Між природними і синантропними вогнищами трихінельозу можуть утворюватися певні зв’язки. Це відбувається тоді, коли :
• люди свиням і домашнім тваринам згодовують заражені залишки диких звірів,
• розкидають їх тушки навколо оселі,
• а також при поїданні бродячими свійськими тваринами диких гризунів та падалі.
Личинки трихінел гинуть лише при дії температури не менше 800С всередині шматка м’яса. Соління і копчення м’яса на інкапсульовані личинки майже не діють. При вакуумному сушінні при 55-580С личинки гинуть протягом 4 годин.
Спалахи трихінельозу в природних вогнищах пов’язані з сезоном мисливства – осінньо - зимовим періодом. Проте, в зв’язку з браконьєрством вони можуть виникати в будь-який час року.
Розповсюдженню інвазії та збільшенню захворюваності людей на трихінельоз можуть сприяти особливості побуту і господарської діяльності людини. Формування нових вогнищ трихінельозу при відсутності профілактичних заходів може відбуватися
під час господарського освоєння територій, які є природними вогнищами,
а також при неправильній організації свинарства та вільне утримання свиней,
доступ у свинарники гризунів, котів, собак;
збільшення чисельності диких кабанів, ведмедів, лисиць, борсуків та інших потенціальних хазяїв.
Патогенез. Патогенез трихінельозу складний. Це цілий комплекс патологічних реакцій, пусковим механізмом яких є збудники. Увесь біологічний цикл трихінели проходить в організмі людини
Клініка. Найхарактернішими клінічними проявами трихінельозу є гарячка , набряки обличчя, м’язовий біль, висипання на шкірі, значна еозинофілія.
Інкубаційний період при трихінельозі у середньому становить 10-25 діб. Однак, при зараженні природними штамами збудниками інкубаційний період продовжується до 40-45 діб. Необхідно пам’ятати, тривалість інкубації обернено пропорційна тяжкості перебігу хвороби: при тяжкому перебігу становить 7-10 діб, а при особливо злоякісному скорочується до 3-1 доби.
Заходи з профілактики трихінельозу
Боротьба з трихінельозом проводиться комплексно (медичними, ветеринарно-медичними і мисливськими організаціями)
Профілактика трихінельозу людини спрямована на попередження зараження свиней трихінельозом і передачу інвазії через свинину та м`ясо диких тварин, а також сирокопчених м`ясних продуктів. М`ясо для подальшого споживання у їжу необхідно проварювати 2,5 години невеликими шматками. Після кулінарної обробки м`ясо на розрізі має біло-сірий колір з безколірним соком. Потрібно пам`ятати, що сало з прошарком м`яса може бути інвазоване трихінелами, причому соління не вбиває трихінел.
З метою профілактики та недопущення виникнення даного захворювання керівники господарств та власники тварин зобов'язані:
• Забезпечити стійлове утримання свиней
• Завозити тварин тільки з благополучних щодо трихінельозу господарств;
• Забій свиней проводити лише на забійних пунктах і майданчиках під контролем ветпрацівника
• Постійно проводити дератизацію у тваринницьких приміщеннях, на територіях ферм, в місцях зберігання кормів, тушки загиблих гризунів своєчасно прибирати та спалювати;
• Забезпечити утримання територій і приміщень звіроферм у належному санітарному стані.
Бережіть своє здоров`я , своїх рідних та близьких людей.
Відділ пропаганди здорового способу життя обласного центру інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя
|