75 років від дня народження головного лікаря Чернігівської міської лікарні №3 (1983-2012), кавалера ордена «За заслуги», заслуженого лікаря України, кандидата медичних наук

Народився Юрій Георгійович в м.Борислав Вітебської області, навчався в Білорусії, а працював в Україні (з 1969 року – на Чернігівщині). Закінчивши з відзнакою Вітебський медичний інститут, мав серйозну альтернативу: наука чи практична медицина. У 30 років став кандидатом медичних наук, захистивши дисертацію за темою «Вплив андрогенів на розвиток компенсаторної гіпертрофії серця» (праця зберігається у фондах бібліотеки). За фахом – лікар-радіолог. Вісім років пропрацював у Чернігівській обласній лікарні.Тут організував першу в Україні радіоізотопну лабораторію, запровадив нову технологію діагностики – методи радіоізотопного дослідження. За досвідом сюди їхали з усіх куточків колишнього Радянського Союзу. Згодом очолив залізничну лікарню, і за короткий термін заклад набув популярності серед чернігівців. І хоч за статусом тут мали обслуговувати залізничників, за складних випадків захворювання завжди можна було звернутися за допомогою до Шмакова. Він нікому не відмовляв.

30 років, Юрій Георгійович очолював міську лікарню №3, відомої серед населення як «радіо заводська».

Завдяки високому професіоналізму й організаторському таланту керівника, вміло підібраній команді кваліфікованих медиків лікарня стала багато профільним лікувально-профілактичним закладом європейського рівня, оснащеним сучасною медичною технікою. За ініціативи головного лікаря тут постійно впроваджувались нові передові технології, одними з перших почали робити лапароскопічні операції. У радіоізотопній лабораторії (донедавна єдиній в області) вперше застосували для визначення спектру гормонів застосували радіоімунологічний метод, який відрізняється високою чутливістю та інформативністю. Лікарня має обладнання для виведення шлаків з організму людини, реабілітаційні тренажери для відновлювального лікування, спелеокабінети, фітобар…

Як науковець, Юрій Георгійович цінував книги і був активним читачем обласної медичної бібліотеки. Щиро шанував працю хранителів духовних скарбів – бібліотекарів. Як лікар – був взірцем здорового способу життя, майстром спорту з шахів, спортивної ходьби, лиж. По-справжньому любив землю. Дача – і праця, й відпочинок, і натхнення. Вирощував чудові квіти, постійно щось майстрував. У 71 рік пішов з життя.