Георгій Пилипович Брага очолив відділ охорони здоров’я в найтяжчі повоєнні роки (декілька днів перед ним тимчасово виконував обов’язки Бабухадія Володимир Ілліч). Одразу відділ охорони здоров’я та місцеві органи влади розпочали відновлення та організацію розгалуженої системи охорони здоров’я. Як зазначено у книзі А. М. Груші, М. М. Дулі «З історії медицини Чернігівщини»: «За півтора року після вигнання німецько-фашистських окупантів з Чернігівщини, в області поновили роботу 95 лікарень (з них на селі – 74), 191 амбулаторія і поліклініка, 39 жіночих та дитячих консультацій, 13 молочних кухонь, 38 постійних дитячих ясел... Лише в 1944 р. витрачено по області на охорону здоров’я 30 млн. карбованців у цінах, які існували на той час». Через три місяці після визволення Чернігова, 1 січня 1944 року, відчинила двері й обласна наукова медична бібліотека по вул. Любецькій, 7-б, де й зараз розташовується. Довоєнне приміщення бібліотеки було повністю зруйнованим. На придбання медичних книг та організацію роботи установи було виділено 20 тисяч карбованців.

Враховуючи складний епідемічний стан області, вже 25 жовтня 1943 року було організовано обласну санітарно-епідеміологічну станцію. Значна увага приділялася сільській медицині.

Випускник Київського медичного інституту Георгій Пилипович Брага, за словами тодішніх бібліотекарів, був неординарною особистістю. Читав дуже багато, і звичайний бібліотечний формуляр не вміщував записів, тому поповнювався новими вкладками й був товстеньким, немов маленька книга. Георгія Пилиповича цікавила інформація з будь-якої галузі медицини. Неординарні випадки з медичної практики (раптова смерть, спалах інфекції) він завжди брав під контроль, ретельно все вивчав і потім доповідав на обласних нарадах. Сучасники згадують, що Георгій Пилипович був різкий на слово і «не дуже зручний для влади», бо завжди відстоював свою позицію. Але в той же час як істинний лікар був надзвичайно уважним до кожної людини. Співчував і тактовно та коректно давав поради. Розуміючи, що тяжка фізична праця негативно впливає на стан здоров’я мешканців сільської місцевості, досліджував гігієну праці в сільському господарстві, зокрема на молочних тваринницьких фермах. Напрацювання відобразила дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук, захищена у 1962 р.

Георгій Пилипович мав дружні стосунки з тодішнім міністром охорони здоров’я України Левом Івановичем Медведєм, який увійшов в історію медицини як видатний вчений-гігієніст, талановитий будівничий практичної медицини, науковець, палкий прихильник медичної книги.

Георгій Пилипович Брага короткочасно перебував на посаді заступника міністра охорони здоров’я України. Згодом очолив кафедру соціальної гігієни та організації охорони здоров’я Донецького медичного інституту.