За даними статистики близько 10% всього населення світу страждають на хронічні захворювання нирок, які в багатьох випадках призводять до інвалідності та смерті.

Кількість хворих, що потребує застосування в лікуванні методів замісної ниркової терапії в зв’язку з розвитком хронічної ниркової недостатності (гемодіалізу, перитонеального діалізу, трансплантації донорської нирки) щороку зростає. Методи дороговартісні, їх застосування є економічною проблемою для всього світу. Тому вкрай необхідно попереджувати розвиток захворювань нирок, вчасно їх виявляти та правильно лікувати.

В структурі хронічних хвороб нирок переважають хронічні пієлонефрит та гломерулонефрит. З кожним роком збільшується кількість вторинних нефропатій – уражень нирок при інших захворюваннях, особливо при цукровому діабеті та гіпертонічній хворобі.

До найчастішого захворювання нирок – пієлонефриту, приводить як правило переохолодження, внаслідок прогулянок в холодну погоду в коротких спідниця, тонких брюках, з неутепленим попереком, сидіння на холодній землі навесні, сидяча робота в холодному приміщенні. У фізично активних людей це захворювання розвивається рідше.

Пієлонефрит може розвинутись на фоні, або після перенесених респіраторних захворювань, бронхіту, циститу, гінекологічних запальних захворювань.

Найбільш розповсюдженими симптомами захворювання нирок є порушення сечовипуску (збільшення частоти, в т.ч. в нічний час, його болючість), біль в попереку, поява набряків обличчя, кінцівок, що більше виражені вранці, головний біль, що може бути проявом підвищення артеріального тиску. У випадку коли до підвищення артеріального тиску, навіть до високих цифр, приводить саме захворювання нирок, хворий може ніяк цього не відчувати. При гострому захворюванні нирок, або загостренні хронічного, також може підвищуватись температура тіла. При першій появі скарг обов’язковим являється лабораторне обстеження крові та сечі. Досить часто при появі симптомів вперше, зверненні до лікаря та проведенні обстеження, встановлюється уже хронічне захворювання, виявляються вроджені захворювання нирок. Нерідко трапляються випадки встановлення діагнозу на стадії хронічної ниркової недостатності.

Хворі на хронічні захворювання нирок, навіть при гарному самопочутті, відсутності будь-яких скарг, повинні чітко дотримуватись рекомендацій лікаря стосовно дієтичного харчування, режиму праці та відпочинку, уникання дії високих та низьких температур, тривалого перебування на сонці. Перебування на обліку у лікаря - нефролога, або терапевта за місцем проживання, контроль артеріального тиску, лабораторних показників крові та сечі є обов’язковим. При наявності підвищеного артеріального тиску обов’язкова вимога – регулярний, постійний прийом препаратів, що його знижують, проведенням контрольних вимірювань. Цільовий артеріальний тиск для хворих на хронічну хворобу нирок – 130/80 мм рт. ст. Такий його рівень зменшує ризик розвитку інфаркту міокарду, інсульту, зменшує темпи прогресування хронічної ниркової недостатності. Важливим являється відсутність анемії. При зменшенні рівню гемоглобіну на 5г/л, артеріальний тиск підвищується на 5 мм рт.ст.

Самим важким ускладненням хронічних захворювань нирок є хронічна ниркова недостатність. Нирки відіграють дуже важливу роль в забезпеченні життєдіяльності організму: виводять в розведеному стані продукти обміну речовин (шлаки) у вигляді сечі, приймають участь в регуляції артеріального тиску, утворенні гемоглобіну, обміні кальцію. З розвитком ниркової недостатності відбувається “самоотруєння” організму, розвивається анемія, важко регулюється артеріальний тиск, з часом розвивається крихкість та ламкість кісток. На початковій стадії хронічної ниркової недостатності виникають слабкість, швидка втома, зниження, або втрата апетиту, спрага, головний біль, спочатку збільшення загальної кількості сечі з переважним її виділенням у нічний час, а потім її зменшення. Але при дуже повільному наростанні ниркової недостатності, самопочуття у хворого може бути задовільним і працездатність зберігається навіть за умови значного порушення функціонального стану нирок. Тому особи з будь-якою патологією нирок ні в якому разі не повинні оцінювати свій стан на підставі самопочуття, а завданням лікаря є орієнтація хворого на систематичне лабораторне обстеження, виконання всіх лікарських призначень та рекомендацій.

До впровадження методів замісної ниркової терапії (гемодіалізу, перитонеального діалізу та трансплантації нирки) прогноз хронічної ниркової недостатності був песимістичним.

Гемодіаліз – метод очищення крові хворого за межами організму за допомогою діалізного апарату (“штучної нирки”). Сеанси проводяться щонайменше тричі на тиждень по 4 години.

Перитонеальний діаліз – метод очищення крові через власну мембрану (очеревину). Діалізний розчин заливається в черевну порожнину та виливається з неї через постійний перитонеальний катетер 4-5раз на добу хворим самостійно, в домашніх умовах.

Трансплантація нирки – пересадка однієї нирки від живого чи мертвого донора. В нашій країні живим донором може бути тільки родич хворого: мати, батько, чоловік, дружина, дитина, брат, сестра.

Трупна нирка пересаджується від загиблого, при згоді його родичів. Після трансплантації нирки хворі пожиттєво отримують препарати, що пригнічують імунітет для попередження відторгнення нирки за рахунок державних коштів.

Гемодіаліз в лікуванні хронічної ниркової недостатності застосовується в Чернігівській області з 1991року в обласній лікарні. На даний час віддлення нефрології та гемодіалізу Чернігівської обласної лікарні оснащене 15 діалізними апаратами. Діалізний блок працює в 2 зміни забезпечуючи лікуванням 40 хворих. Лікування цим методом затруднене для пацієнтів з віддалених районів області. З метою наближення медичної допомоги до населення, збільшення її доступності, в березні 2009 року було відкрито відділення амбулаторного гемодіалізу – філії відділення нефрології та гемодіалізу Чернігівської обласної лікарні на базі Прилуцької центральної міської лікарні. В червні 2011 року – таке ж відділення на базі Ніжинської міської лікарні. Кожне відділення оснащене 5 діалізними апаратами. У м. Прилуки на даний час отримує лікування 24 пацієнти, в м. Ніжин – 18. Найбільша тривалість життя на гемодіалізі в нашій області складає 13 років.

З 2010 року у м. Чернігів працює діалізний центр ТОВ «Фрезеніус Медікал Кер Україна», який забезпечує лікування методом гемодіалізу міських жителів. На даний час таких пацієнтів 66.

Метод постійного амбулаторного перитонеального діалізу впроваджений в обласній лікарні з 2007 року. На даний час 21 хворий лікується цим методом в домашніх умовах.

В області мешкають 12 хворих з трансплантованою ниркою. 6 з них – від живого донора, родича. 6 з трансплантованою трупною ниркою. Найбільша тривалість життя з пересадженою ниркою в області – 15 років.

Розхідними матеріалами для гемодіалізу, перитонеального діалізу, імуносупресивними препаратами після пересадки нирки хворі забезпечуються за рахунок державних коштів.

Кількість хворих, що отримують лікування методами замісної ниркової терапії щороку збільшується. В 2003 році їх було 48, в 2012 – 190. По даним статистики лікування цими методами в різних країнах світу отримують від сотень до тисяч чоловік на 1млн. населення. У 2012 році методами замісної ниркової терапії в Чернігівській області було забезпечено 176 пацієнтів на 1 млн. населення, в Україні в цілому - 147 на 1 млн. нас., у Європі цей показник складав - 741.

Усім добре відомо, що попередити хворобу легше, ніж її лікувати. З метою запобігання виникнення захворювань нирок необхідно вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватись, віддаючи перевагу натуральним продуктам, свіжо приготованим стравам, без надлишку солі, консервантів, ароматизаторів. Займатися фізичною культурою, щонайменше щодня виконувати зарядку. Одягатися по погоді. Не займатися самолікуванням, а звертатися до лікаря та виконувати усі його призначення. Вперше виниклі, гострі, захворювання нирок, цистити доліковувати з обов’язковим контролем лабораторних показників крові та сечі.