Меню
 
Головна arrow Публікації
До 80-річчя від дня народження Соколової Зої Миколаївни, заступника головного лікаря з медичної частини обласного протитуберкульозного диспансеру (1969–1976), лікаря-рентгенолога вищої категорії.

Зоя Соколова народилася 16 березня 1938 року у сім’ї, як тоді казали, інтернаціоналістів. Мама, Федорова Клавдія Олександрівна, – українка, більше 40 років пропрацювала хіміком-лаборантом у міській санітарній епідеміологічній станції. Батько, Цололо Микола Степанович, за національністю грек, викладач математики в педагогічному інституті, загинув у роки війни. Так склалося, що тема медицини увійшла в життя Зої Миколаївни з появою на світ. Для її мами після тяжких пологів при народженні старшого сина вердикт лікарів був суворим – ніколи не зможе мати дітей. Але через 7 років, знов таки після помилкового діагнозу лікарів – «пухлина», мама народила дівчинку.

Зоя – в перекладі з грецької – означає життя. Її назвали в пам’ять про передчасно померлу від туберкульозу мамину подругу, не підозрюючи, що все життя Зоя Миколаївна присвятить поверненню до життя інших, порятунку людей від підступної недуги – туберкульозу. У 1956 році, після закінчення середньої школи, вступила до Луганського медичного інституту. Дуже хотіла стати хірургом. Але знайомство зі своїм майбутнім чоловіком, Олександром Соколовим, у подальшому – відомим дитячим ортопедом-хірургом, внесло корективи.

Після завершення навчання молоде подружжя працювало на Донеччині. А у 1966 році переїхало в Чернігів. Відтоді вона – постійний читач бібліотеки. Як каже Зоя Миколаївна: «Без книги не уявляю себе, бібліотека для мене святе місце». Призначення на посаду заступника головного лікаря з медичної частини припадає на той період, коли Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер стає однією з експериментальних баз по боротьбі з туберкульозом у тодішньому Радянському Союзі. Багато доводилося їздити в інші республіки, обмінюватися досвідом. Разом з колегами Лідією Орел та Іриною Бєлокриловою писали наукові статті. Постійно навчаючись, у подальшому стала чудовим рентгенологом. І навіть тяжка хвороба, перенесена Зоєю Миколаївною, не вибила з трудової колії. Ставши інвалідом І групи (відмовили ноги й руки), вона продовжувала працювати, читаючи та описуючи рентгенологічні плівки вдома.

Зоя Миколаївна Соколова знана на Чернігівщині не тільки як чудовий лікар, але і як надзвичайно мужня й самовіддана людина.

Надія Яременко,
директор Чернігівської обласної наукової медичної бібліотеки
Офіційний сайт Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації

Copyright © 2008 adprinc  E-MAIL Розробка сайтів