Для хронічної обструктивної хвороби легень (ХОХЛ) характерним є хронічне порушення повітряного потоку в легенях, яке заважає нормальному диханню і повному видиху. Основною причиною розвитку ХОХЛ є тютюновий дим (в результаті споживання тютюну або вдихання вторинного тютюнового диму). Інші фактори – забруднення атмосферного повітря та повітря приміщень в результаті приготування їжі та опалення, запиленість та хімічне забруднення на робочих місцях, часті інфекції дихальних шляхів в дитинстві. За оцінками ВООЗ, 210 млн. людей в усьому світі хворіють на ХОХЛ в помірній та тяжкій формі, 3 млн. щорічно помирають з цієї причини. За прогнозами, якщо не будуть вжиті заходи, спрямовані на зменшення ризику, особливо на зниження впливу тютюнового диму, загальна смертність від ХОХЛ в найближчі 10 років зросте більш ніж на 30%.

Найбільш відомі терміни «хронічний бронхіт» та «емфізема» більше не використовуються. В даний час вони включені в діагноз ХОХЛ і це не просто кашель курця, а загрозлива для життя хвороба.

Найпоширенішими симптомами ХОХЛ є задишка (або відчуття браку повітря), патологічне мокротиння (суміш слини і слизу в дихальних шляхах) і хронічний кашель. По мірі поступового розвитку хвороби може значно утруднятися щоденна фізична активність, така, наприклад, як підйом на декілька сходинок або перенесення валізи.

У зв'язку з тим, що ХОХЛ розвивається повільно, найбільш часто вона діагностується у людей у віці 40 років і старше.

З поширенням куріння серед жінок, а також ризиками впливу забрудненого повітря приміщень хвороба уражує жінок та чоловіків майже рівномірно. Найефективнішим заходом профілактики є утримання від куріння тютюну, в тому числі пасивного. Важливо знати, що куріння та інші способи вживання тютюну у світі щорічно призводить до 22% випадків смертей від раку. Курці хворіють на цю патологію у 30 разів частіше ніж ті люди, що не курять. Куріння подвоює ризик розвитку раку легені. Також при пасивному тютюнокурінні, ризик захворіти на рак легені зростає у 1,5 рази. Активні курці хворіють на рак легені у 20 разів частіше, ніж пасивні. Серед осіб, які курять більше 2 пачок сигарет на день, від раку легені вмирає кожний сьомий.

Незважаючи на те, що ХОХЛ невиліковна, при своєчасному зверненні за медичною допомогою та належному лікуванні можливо контролювати симптоми, уповільнити розвиток хвороби, забезпечити достатньо високу якість життя.

Діагноз встановлюється за допомогою простого для пацієнта тесту, так званої спірометрії, який показує, яка кількість повітря людина може вдихнути і видихнути і як швидко повітря може входити в легені і виходити з них. Функціональні легеневі тести є головними інструментальними методами, які дозволяють поставити діагноз бронхіальної астми та ХОХЛ, слідкувати за реакцією на лікування, виявляти осіб з ризиком захворювань, а також оцінювати статус здоров’я перед початком значних фізичних навантажень.

ВООЗ вважає ХОХЛ однією із головних проблем охорони здоров’я, тим більше, що хронічні респіраторні хвороби як правило поєднуються з іншими хронічними захворюваннями.

Проте таку кількість смертей можна попередити, якщо виконувати положення Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну. Конвенція була розроблена у відповідь на глобалізацію тютюнової епідемії з метою захисту мільярдів людей від шкідливого впливу тютюну. Це перша глобальна угода в галузі охорони здоров'я, укладена Всесвітньою організацією охорони здоров'я та ратифікована 167 країнами. Україна зробила величезні кроки в напрямку подолання тютюнокуріння з моменту ратифікації угоди і неухильно поглиблює позитивні зміни.

Завдяки наполегливій позиції громадськості й послідовним законодавчим і податковим заходам було досягнуто зменшення рівня поширеності щоденного куріння серед українців у 2014 році, порівняно із 2013 роком з 45% до 42% серед чоловіків та з 11% до 9% серед жінок (Дослідження Київського міжнародного інституту соціології).