Меню
 
Головна arrow Новини
Агранулоцитоз

Наш вік – це час високорозвинених технологій, хімічної та фармацевтичної промисловості. При недугах дуже часто ми займаємося самолікуванням, звертаємося до Інтернету чи сусідів,знайомих. Як наслідок – безконтрольний прийом медикаментів чи хімічних препаратів.

Все частіше до гематолога звертаються пацієнти зі змінами в аналізах крові – лейкопеніями. Лейкопенія – це зменшення кількості білих кров’яних тілець. Наш організм дуже досконалий, нічого зайвого в ньому немає. Для боротьби з різноманітними інфекціями, вірусами, токсинами, для перетравлювання їжі, для утилізації старих та мертвих клітин, токсинів необхідні лейкоцити (білі клітини крові). При зменшенні кількості лейкоцитів розвивається стан – лейкопенія. Найчастіше це є наслідком вживання медикаментозних засобів, хімічних препаратів, дії іонізуючої радіації, збільшенням випадків алергічних реакцій. Найбільш грізним є глибоке зменшення (менше 1-109) кількості лейкоцитів – агранулоцитоз. Це клініко-гематологічний синдром, що характеризується майже повним зникненням з периферичної крові нейтрофільних гранулоцитів (клітин білої крові). Причиною такого стану може бути:

- іонізуюча радіація;

- хімічні препарати (інсектициди, вживання наркотиків);

- лікарські препарати;

- аутоімунні захворювання (системний червоний вовчак, аутоімунний тіреоідит, ревматоїдний артрит);

- вірусні інфекції (вірус Ейнштейн-Барра, цитомегаловірус, віруси гепатиту, вірус грипу);

- тяжкі генералізовані інфекції;

- схуднення;

- генетичні порушення.

Агранулоцитоз може бути вродженим, зумовленим генетичними мутаціями. При цьому його прояви починаються з дитячого віку і проходять з частими інфекційними ускладненнями. Також може бути набутим, що розвинувся внаслідок дії якихось препаратів. Найчастіше може виникати у жінок після 40-ка років, але є випадки і у чоловіків, в різних вікових групах.

Однією з основних причин виникнення агранулоцитозу є вживання медикаментів. Близько 60% лікарських засобів призводять до порушень з боку кровотворної системи. З них більш ніж 300 найменувань можуть викликати агранулоцитоз.

Найчастіше вживання мерказолілу, сульфаніламідів, анальгіну, аспірину, амідопірину, препаратів важких металів (вісмут, ртуть, миш’як, срібло, золото), аміназину, новокаїну призводить до загибелі лейкоцитів. Такі препарати називають гаптенами. Агранулоцитарні реакції можуть виникнути при вживанні більшості антибіотиків, протитуберкульозних препаратів.

В чому ж причина? Агранулоцитоз – це реакція гіперчутливості до лікарських засобів або сполук. Є група препаратів, що викликає реакцію непереносимості лише в окремих, сприятливих людей. Поява підвищеної чутливості є індивідуальною. Інколи пацієнти тривало приймають дані ліки, без побічних негативних наслідків. У кожного доза вжитого препарату індивідуальна. Інколи навіть одна пігулка анальгіну чи аспірину може призвести до смертельних наслідків. З’явившись один раз гаптеновий агранулоцитоз буде незмінно повторюватись при вживанні одного й того ж препарату – гаптену.

Що ж відбувається? Деякі медикаменти (гаптени) поєднуються з білками крові, утворюється чужорідний комплекс, що призводить до склеювання (аглютинації) лейкоцитів та їх загибелі. Токсична дія таких сполук настільки виражена, що загибель гранулоцитарних лейкоцитів може проходити на рівні кісткового мозку (місце де утворюються клітини крові). Внаслідок відсутності лейкоцитів знижується протиінфекційний захист організму. В такому випадку навіть свої „непатогенні” мікроорганізми що є у кожного в ротовій порожнині, в кишківнику – можуть призвести до тяжких ускладнень.

Клінічно агранулоцитоз проявляється гострим, швидким початком, швидким розвитком симптомів:

- лихоманка,

- біль у горлі,

- збільшення мигдаликів, утворення біло-сірих нальотів та виразок.

Септичні ускладнення (ангіна, стоматит, кондидоз слизових ротової порожнини, носоглотки, стравоходу, кишківника) представляють серйозну загрозу для життя пацієнта. Некротична ангіна часто призводить до кровотеч. Некрози слизової кішківника можуть призвести до розриву кишки. При тяжкому враженні – страждають печінка, нирки, в легенях розвиваються абсцеси, гангрена.

В даному стані хворий потребує невідкладної медичної допомоги. Летальні випадки становлять 80% від неконтрольованого сепсису.

Прогноз дуже серйозний і залежить від загального стану організму.

При своєчасній та адекватній медичній допомозі можливе видужання.

Одним з принципів лікування агранулоцитозу по можливості виявити та виключити причину, що призвела до загибелі лейкоцитів.

В подальшому на все життя хворому потрібно виключити з вживання даний препарат. Лише це правило є профілактикою агранулоцитозу, викликаного медикаментами.

Тому пам’ятайте: в жодному разі не вживайте медикаменти без безпосередньої консультації з лікарем. Адже кожна безконтрольно вжита пігулка може призвести до смертельних наслідків!

Лікар гематолог ЧООД
Нагорна Алла Петрівна т. 5-31-24
Офіційний сайт Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації

Copyright © 2008 adprinc  E-MAIL Розробка сайтів