Василь Пилипович Крамаренко (10.03.1916 - 27.01.1998) був дев’ятою дитиною багатодітної селянської родини, яка мешкала у с. Бережівка Ічнянського району, що на Чернігівщині.

Не зважаючи на матеріальні труднощі, цілеспрямований юнак вступає до Київського (в подальшому він став Одеським) фармацевтичного інституту, після закінчення якого був мобілізований до лав Червоної Армії. Почав свій трудовий шлях начальником аптеки на фінській війні 1939 р., та пройшов війну до 1945 року з декількома пораненнями та бойовими нагородами.

Після війни навчається на кафедрі фармацевтичної хімії Київського інституту удосконалення провізорів у академіка Я.А.Фіалкова. Після закінчення аспірантури почав трудитися в Львівському державному медичному інституті (1947), якому присвятив все своє життя. Спочатку асистентом кафедри судової хімії (токсикологічної) та аналітичної хімії інституту (1947-1948), потім – її завідуючим (1947-1987).

Василь Крамаренко займався в інституті педагогічною діяльністю, проводив лабораторні заняття, читав лекції з токсикологічної та аналітичної хімії для студентів ІІ, ІV, V курсів фармацевтичного факультету, а також з фізико-хімічних методів аналізу отруйних речовин для судово-медичних хіміків-токсикологів на всесоюзних курсах спеціалізації.

У 1950 році Василь Крамаренко захистив у Києві кандидатську дисертацію на тему: «Кількісне визначення алкалоїдів за функціональними групами», а через 13 років у Москві - докторську дисертацію «Виділення і кількісне визначення алкалоїдів у судово-хімічному аналізі». Автор більше 250 наукових та навчально-методичних праць та книг, навчальних програм присвячених застосуванню хімічних, фізичних та фізично-хімічних методів аналізу (фотоколориметрія, спектрофотометрія, хроматографія, та ін.) в токсикологічній хімії.

Ще тоді, наприкінці минулого століття, Василь Пилипович розпочав опрацьовувати книгу «Екологічна хімія» – він передбачив її актуальність. Та на жаль, йому так і не судилося її дописати...

Весь свій вільний від роботи час В.П. Крамаренко присвячував роботі в бібліотеках і продовжував займатися проблемами хіміко-токсикологічного аналізу. Дуже багато часу було віддано своїм багатьом учням у проведенні науково-дослідницької роботи та у наданні безвідмовної допомоги своїм студентам і учням при вирішенні їх повсякденних проблем – за це його люб’язно прозвали «батьком».

Під керівництвом Василя Крамаренка було захищено 39 кандидатських та 9 докторських дисертацій з фармацевтики. Він створив відому за межами України школу хіміків-токсикологів. Численна армія учнів вченого продовжують його справу в різних країнах.

Ірина Воронцовська, головний бібліограф Чернігівської обласної наукової медичної бібліотеки