28 лютого виповнюється 160 років з дня народження видатного українського гігієніста, епідеміолога і демографа, професора Київського медичного інституту, завідувача кафедри загальної гігієни, засновника кафедри соціальної гігієни та гігієни праці, першого лікаря, якого в 1921 році було обрано академіком НАН України, секретаря НАН України Овксентія Васильовича Корчака-Чепурківського.

Оксентій Васильович народився у місті Костянтинограді на Полтавщині (нині — м. Красноград Харківської області). В 1883 році успішно закінчив медичний факультет Харківського університету.

На професійній ниві досяг значних успіхів. П'ять років він працював земським лікарем у рідній Полтавській губернії. З березня 1889 року служив санітарним лікарем у Херсонському повіті. З 1903 року приват-доцент, потім професор гігієни Київського університету. Очолював санітарний департамент Міністерства Народного Здоров'я і Опікування. Під час Директорії працював міністром народного здоров'я Української Народної Республіки. В радянський час організував в Академії Наук кафедру охорони народного здоров'я АН УРСР. Потім очолив відділ Інституту демографії і санітарної статистики АН УРСР.

Зарекомендував себе як визначний науковець – автор багатьох наукових робіт з гігієни та епідеміології, зокрема це «Матеріали для вивчення епідемії дифтерії (епідеміології) в Росії». Він розробив і опублікував «Міжнародну номенклатуру хвороб і смерті» українською мовою. Написав брошуру «Їжа та здоров`я людини», у якій виступив як висококваліфікований та ерудований гігієніст-пропагандист.

На основі аналізу його діяльності з впевненістю маємо право вважати О.В. Корчака-Чепурківського фундатором соціальної гігієни та організації охорони здоров`я як науки і предмету викладання у вищій медичній школі України.