В народі кажуть, що регулярне вживання невеликих доз горілки, коньяку чи вина справляє позитивний вплив на організм людини - прочищає судини, стимулює роботу серця, виводить з організму шкідливі речовини тощо. Для когось, може, воно і так, але за однієї важливої умови: якщо ці алкогольні напої якісні. Про те, що сьогодні п'ють наші люди, красномовно розповідає статистика: кожна четверта смерть у результаті дій зовнішніх чинників на Чернігівщині спричиняється алкогольним отруєнням. За цим показником область - одна з "передових" в Україні, і це не робить їй честі. Та більше лякає інше: алкогольна смерть "косить", в основному, людей працездатного і репродуктивного віку, і з кожним роком все молодших. Жертвами "зеленого змія" дедалі частіше стають жінки, підлітки, діти. Про все це розмовляємо з головним лікарем Чернігівського обласного наркологічного диспансеру Петром Седенем.
- Петре Михайловичу! Коли медики говорять про СНІД чи наркоманію, то зазначають, що для уявлення справжніх масштабів поширення цих явищ статистичні дані треба множити у кілька разів. Чи можна те саме сказати про алкоголізм?
- У 2009 році на Чернігівщині налічувалось 18 893 людини з діагнозом "хронічний алкоголізм". В масштабах України ми посідаємо друге місце після Хмельницької області. Та це не означає, що наші люди більше п'ють. І цифру цю множити не треба, тому що вона складалася роками і є наслідком аж занадто активної "боротьби з пияцтвом", що велася у Радянському Союзі. Починаючи з 1977 року, коли в нашій області створювалась наркологічна служба, і пізніше, після горбачовського указу 1985 р., на Чернігівщині була створена мережа наркодиспансерів, ліжка яких треба було заповнювати. Тоді й почалося виконання доведеної планом цифри. Так на облік потрапили не тільки алкоголіки, а й п'янички, які чимось не подобалися чи не працювали. Чернігівська область була однією з найстаранніших у цій справі і рапортувала про перевиконання плану в 5-6 разів. Так з'явилась оця цифра - 18-19 тисяч, яка в нас уже багато років більш-менш стабільна. Вона не зменшується, тому що населення скорочується, і ми ще років 10 будемо йти в перших рядах. На сьогодні це реальний показник кількості хворих на алкоголізм. Тих, хто епізодично зловживає, може бути набагато більше, але це не значить, що вони хронічні алкоголіки.
- Якої поширеності в області набувають розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю?
- Діагноз "психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю" не означає, що людина ненормальна. Це практично те саме, що "хронічний алкоголізм", але за міжнародною класифікацією хвороб. Хоча є "алкогольні психози" - гострі психотичні розлади, спричинені зловживанням алкоголю, в тому числі, неякісного. За цим діагнозом в Україні ми в числі перших. Звідси й велика смертність. Але хочу сказати, що з приходом Володимира Івановича Ященка на посаду головного лікаря обласної психоневрологічної лікарні (зараз він очолює обласне управління охорони здоров'я), ми відійшли від гіпердіагностики, і показник алкогольних психозів відразу сягнув униз - із 315 хворих у 2008 році до 176-ти у 2009-му. Свою роль у цьому відіграли також покращення профілактичної роботи з населенням та підвищення рівня медичного обслуговування у районах. Майже всі хворі з діагнозом "алкогольний психоз" лікуються в психлікарні. Тому що це - запущена ІІ стадія алкоголізму, яка амбулаторному лікуванню не піддається.
- Чим ваші пацієнти пояснюють свою пристрасть до алкоголю ? Як часто причиною алкоголізму є генетична спадковість?
- Гени, звичайно, грають велику роль, але на розвиток алкоголізму впливає все-таки наявність трьох факторів - біо-, психо- і соціального. Звичайно, люди із сімей питущих мають більший шанс потрапити в алкогольну залежність. Але це не означає, що у батька-п'яниці обов'язково питиме й син. Спадкових пацієнтів-алкоголіків у мене за 35 років роботи було 15-25%. Найчастіше люди запивають від якихось проблем, тобто, соціальна складова спрацьовує найчастіше.
- Раніше люди, "перебравши" оковитої і посварившись, билися, в основному. Зараз вони ріжуть і рубають один одного. В чому причина такої трансформації алкогольної агресії? У тій же якості напоїв, чи в пропаганді насилля з телевізійних екранів?
- Звісно, пропаганда насилля і жорстокості у ЗМІ зіграли свою роль. Коли людина дивиться таке по телевізору, в неї, хочеш-не хочеш, у підсвідомості щось залишається. Але це спрацьовує тільки як пусковий механізм. А рушійною силою є якраз ота сама генетична спадковість, про яку ми щойно говорили. Якщо в сім'ї жорстоких не було, п'яна людина ніколи не вчинить насильства.

Друга причина - травма голови. Людям, які перенесли травму черепа, взагалі не можна зловживати алкогольними напоями. Від них вони стають злобними, дратівливими і можуть піти на такий імпульсивний вчинок, від якого потім самі будуть хапатися за голову. В останні 3 роки я помітив таку тенденцію і серед наркоманів. А щодо спадковості, то тут можу поділитися своїми спостереженнями: на схильність до вживання психоактивних речовин більший вплив мають гени віддалених поколінь - прабабусь, прадідусів, а не батьків. Крім того, якщо вагітна жінка хотіла позбутися дитини - та їй обов'язково "віддячить" вживанням психоактивних речовин (особливо, наркотиків) і залежністю від них. Тому я завжди кажу: і зачинати, і виношувати дитину треба тільки з любов'ю.
- Яка частка хворих усвідомлює свою залежність і хоче її побороти?
- У хворого на алкоголізм ІІ стадії виникає такий синдром, як анозогнозія - відсутність критичної оцінки свого стану. Тому самостійно усвідомити свою залежність така людина не може. Для цього їй потрібен якийсь поштовх або соціальний фактор - вірогідність втрати посади, наприклад, вплив родичів чи дружини. Без "розбиття" цього синдрому про якість лікування не може бути й мови. Не даремно ж кажуть - "доки себе сам в руки не візьмеш"... Але самі по допомогу в наркодиспансер алкоголіки звертаються дуже рідко.
- А лікування допомагає багатьом?
- Ще на початку ХХ століття психіатри казали: "Алкоголік один раз - алкоголік на все життя". Тому що повністю позбутися будь-якої наркозалежності практично неможливо. Період ремісії у хворого може тривати 5, 10, 15 років, але тільки-но щось станеться, як він почне все спочатку. Тому краще не починати взагалі. І своїх пацієнтів ми налаштовуємо тільки на тверезий спосіб життя. Такого, щоб трішечки випити, не дано.
- Як стрімко поширюється жіночий алкоголізм і де криються його причини?
- Показник жіночого алкоголізму у нас зростає. Якщо раніше співвідношення жіночого й чоловічого було 1 до 10-ти, 1 до 14-ти, то зараз 1 до 6-7-ми. І це насторожує. Адже недаремно в народі кажуть: чоловік п'є - півбіди, жінка п'є - біда. Що штовхає жінок на зловживання алкоголем? Найчастіше - соціальний фактор: відсутність роботи, грошей, житла, неможливість прогодувати дітей.

Є таке поняття, як соціальна анонімність жіночого алкоголізму. Його особливість полягає в тому, що жінка починає випивати дрібними дозами, п'є на самоті або у дуже вузькому колі, а в компанії демонструє підкреслено негативне ставлення до вживання алкоголю. Вона може на людях вирвати чарку з рук чоловіка, а, прийшовши додому, тихенько хильнути із прихованої десь пляшки. Трапляється так, що чоловік дізнається про пристрасть дружини до спиртного тільки коли в неї вже друга стадія алкоголізму. Тому й кажуть, що жінок важче лікувати, бо до лікаря вони зазвичай потрапляють при запущеній формі хвороби.

Жінки більше схильні до суїцидів. От у селі жила собі, наприклад, Галя, пила, як усі, і раптом - повісилась. Ніхто не розуміє чому. А причина - алкоголізм, безвихідь і депресія. І навіть материнський інстинкт у неї не спрацював. А він відключається в уже другій стадії алкоголізму. Тобто, ніхто й не помітив, що Галя спилась.
- Що в майбутньому чекає молодих людей, які зараз зловживають пивом?
- Моя "крилата" фраза: пиво - це Троянський кінь алкоголізму. Тому що залежність від нього поступово переростає в пристрасть до більш міцних напоїв. До того ж, пиво вже не таке якісне, як було раніше. Колись для його виробництва використовувались натуральні компоненти - хміль, солод, а зараз - хімічні. У баночному пиві багато кобальту (а це солі важких металів), те ж саме й у легких енергетичних напоях-розігрівачах. А загалом, якщо проаналізувати, то 70% алкогольних напоїв, якими заповнені полиці наших магазинів - неякісні, і я не боюсь про це заявити. Їх токсична дія на організм, а особливо на молодий, значно більша, ніж та, яку має якісне спиртне.

Наталія Потапчук,
"Деснянська правда"