Робота лікарів блоку інтенсивної терапії ІІ кардіологічного відділення Чернігівського обласного кардіодиспансеру - це майже постійний стрес і напруження. Адже сюди привозять людей, які перебувають на межі життя і смерті і потребують негайного порятунку. Та один із випадків реанімації хворого медичний персонал блоку не забуде ніколи – настільки він був неординарним і, до речі, єдиним за всю 25-річну історію існування диспансеру. З подібною ситуацією за період своєї практики стикався лише завідувач відділення Володимир Степанюк, коли ще молодим лікарем працював у 1-й міській лікарні м. Чернігова.

Як розповів в.о. старшого лікаря блоку інтенсивної терапії Олександр Падій, 52-річний прилучанин з діагнозом "ішемічна хвороба серця" потрапив у диспансер у середині липня цього року. Стан пацієнта був зумовлений перенесеним два роки тому інфарктом і його легковажним ставленням до свого здоров’я після хвороби: чоловік не підтримував своє серце призначеними медиками препаратами, навантажував себе фізично, вживав алкоголь. З часом в нього посилилися задишка і біль у грудях, з’явилася аритмія. В диспансер хворий приїхав, коли його серце вже було в такому стані, що не могло самостійно працювати... За перші 5 днів перебування в медзакладі воно зупинялося щонайменше 300 разів і щоразу медики виводили пацієнта зі стану клінічної смерті.

"Ми його діставали звідти або перикардіальним ударом (кулаком по грудині) з подальшим непрямим масажем серця або за допомогою дефібрилятора, – говорить О. Падій. – За 5 днів ми використовували апарат не менше 300 разів. Це дуже багато, оскільки зазвичай хворому для виведення з такого стану вистачає 1-3 розрядів. Упродовж дня серце в цього пацієнта зупинялося десятки разів".

Цілих п’ять діб медсестри й лікарі блоку інтенсивної терапії не відходили від хворого ні на хвилину. Від важкої, напруженої роботи в них боліли руки, злипалися очі, але вони знову й знову повертали чоловіка з того світу. Врешті-решт, настало полегшення: на 6-й день стан хворого стабілізувався і в реанімаційних заходах потреба відпала. Через 7 днів реанімобілем його відвезли до Києва, в Національний Інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова, де зробили міні-операцію. Звідти чоловіка виписали додому через три дні в задовільному стані.

Після лікування в Києві прилучанин деякий час виконував призначення лікарів. Та тільки-но відчув себе здоровим, знову все собі відмінив. Через три місяці історія хоч і не повторилася (серце зупинилося тільки раз), та два тижні в кардіодиспансері провести довелося. Нещодавно його виписали звідти з надією, що цього разу, як не він сам, то члени його родини слідкуватимуть за своєчасним прийомом ліків і чоловік житиме.

Олександр Падій – один із тих, хто боровся за життя цього пацієнта поряд зі своїми колегами. Так сталося, що цей складний випадок теж трапився майже на початку його професійної кар’єри – після інтернатури він працює усього 3,5 років. Вітаючи працівників кардіологічного диспансеру з 25-річчям медичного закладу, побажаємо їм міцного здоров’я, щастя, удачі, сил і наснаги і якомога менше легковажних і неслухняних пацієнтів.

Довідка. Чернігівський обласний кардіологічний диспансер був створений 16 грудня 1985 року. Стаціонар у ньому відкрили в 1990 р. За час існування стаціонару в диспансері проконсультовано понад 263 тисячі дорослих і дітей. В стаціонарі проліковано 67,3 тис. осіб. З першого дня створення медичного закладу його очолює заслужений лікар України Анатолій Швидченко.