Багато людей, яким встановлено діагноз лімфоми, бажають знати все про свою хворобу, щоб брати разом з лікарем активну участь в лікуванні. Інші навпаки переживають і намагаються відокремитись від хвороби. Це нормальні реакції, часто пацієнт просто не знає, про що треба запитати лікаря. А для хворого бесіда з лікарем дуже важлива. Що ж таке лімфома? Це пухлина, яка розвивається в лімфатичних вузлах, селезінці, кістковому мозку та інших органах: кишківнику, легенях , головному мозку, в шкірі, а іноді і в крові.

Лімфоми діляться на 2 основні групи:

- лімфома Годжкіна або лімфогранульоматоз;

- негоджкінські лімфоми .

За клінічним перебігом їх поділяють на:

1) високоагресивні;

2) в’ялопротікаючі ( індолентні) .

Клітини при лімфомах швидко діляться, лімфовузли швидко збільшуються в розмірах і рано з’являються симптоми хвороби (збільшення лімфовузлів на шиї, в підпахвинних і пахових областях, висока температура, що не пов»язана з інфекцією, пітливість, схуднення, сонливість і слабкість, кашель, свербіж, а також симптоми від здавлення лімфовузлами).

Оскільки лімфоми можуть бути в різних органах, то виникає ряд скарг на симптоми, пов’язані з ураженням легень ( кашель), шлунку (болі в животі, печія, діарея).

Діагноз лімфоми ставиться після детального обстеження - це видалення лімфовузла і дослідження його під мікроскопом та проведення спеціального дослідження ( імунофенотипування).

Для оцінки розповсюдження хвороби проводять ряд обстежень. Це ультразвукове дослідження черевної порожнини, рентгеноскопія легенів, комп’ютерна томографія, радіоізотопне дослідження, аналізи крові, дослідження кісткового мозку. Всі ці дослідження проводяться в Чернігівському обласному онкологічному диспансері.

В 2010 році в Україні почав працювати апарат позитронно-емісійної томографії, що дає можливість перевірити наслідки лікування хворого, наявність залишкової пухлини, рецидив захворювання. Інформація, яку отримує лікар по результатах огляду та обстежень, дає можливість правильно поставити діагноз і вибрати правильний варіант лікування.

Лімфома лікується хіміотерапевтичними препаратами (цитостатиками ), які призводять до руйнування клітин пухлини.

Хіміотерапія може проводитись одним препаратом, кількома препаратами в звичайних дозах або препаратами у високих дозах (високодозована ). Як правило, високодозована терапія потребує пересадки стовбурових клітин кісткового мозку. Пересадка кісткового мозку буває алогенна - це пересадка донорського кісткового мозку, та аутологічна - коли власні стовбурові клітини самого хворого забирають із кісткового мозку або периферичної крові, заморожують і потім повертають хворому після високодозованої терапії. Крім хіміотерапевтичного лікування, застосовується променева терапія на зони ураження - рентгенівські промені знищують пухлину тільки в зоні опромінення. Променева терапія має ряд побічних ускладнень (променеві опіки, стомлюваність, слабкість, втрата апетиту).

Крім цих методів лікування застосовуються хірургічні методи лікування, терапія моноклональними антитілами та радіоімунотерапія. Коли після лікування хворий знаходиться вдома, то на 7 – 8 день може з’явитись ряд застережливих симптомів з боку здоров’я, про які ви обов’язково повинні повідомити лікаря, прийти до нього на прийом або передзвонити.

Це такі симптоми:

- температура вище 38о ;

- лихоманка;

- задишка ;

- біль в животі або грудній клітині;

- кровотеча, наявність синців на шкірі;

- поява виразок на слизовій оболонці ротової порожнини;

- набряк ніг;

- діарея;

- нудота та блювота;

- збільшення лімфовузлів.

В цих випадках лікар допоможе правильно провести лікування ускладнень, дасть рекомендації щодо правильного харчування.

Не рекомендується пити воду з крану, алкоголь, непастеризоване молоко. Необхідно виключити з харчового раціону гострі та жирні продукти, готові салати з прилавків, креми на основі маргарину, яєць, сметани.

Захворювання потребує динамічного спостереження, контролю аналізу крові, розмірів печінки, селезінки та лімфовузлів.