Нарада – семінар за такою темою відбувся на базі обласної лікарні 26-го березня 2011-го року. Його мета – ознайомити медичну спільноту Чернігівщини із досягненнями терапевтичної служби України, станом надання ургентної допомоги при кризових проявах серцево-судинних хвороб, сучасними проблемами інфузійної терапії та перспективами розвитку терапевтичної допомоги в умовах оптимізації лікувальних закладів.

За словами організатора семінару, члена-кореспондента Національної Академії медичних наук, головного терапевта Міністерства охорони здоров»я України, професора Василя Нетяженка, Чернігівщина – другий регіон України, в якому проходять такі семінари. Перший, що відбувся на Закарпатті , засвідчив високий інтерес учасників до таких заходів, адже в умовах недостатнього фінансування галузі у практикуючих лікарів не завжди є можливість за власний кошт відвідувати різноманітні навчання, що зазвичай проходять на базі провідних клінік України. «Тому ми вирішили зустрічатися із медиками безпосередньо на місцях, - зазначив посадовець, - адже у таких випадках у нас є можливість ознайомитися із ситуацією в регіонах, вислухати пропозиції від лікарів та дізнатися про їхні нагальні проблеми, а також з»ясувати, наскільки можливо впровадити у практику місцевих лікарів низку пілотних проектів щодо покращення надання терапевтичної допомоги населенню».

Василь Нетяженко наголосив, що найактуальніша проблема для сучасної медицини, її терапевтичного напрямку – профілактика інсультів та їхнє своєчасне лікування. У цьому плані важливе місце відводиться санітарно-просвітницькій роботі серед населення, адже люди, що страждають періодичними запамороченнями, короткочасною втратою свідомості, частими головними болями, що свідчить про підвищення артеріального тису, часто-густо не звертаються за консультаціями до спеціалістів. Тому серед приблизно 11-ти мільйонів українців, що вже мають прояви гіпертонічної хвороби, виникають , як наслідок, інсульти, за кількістю яких наша держава посідає одне з перших місць в Європі. А це, у свою чергу , додає роботи медикам, адже «терапевтичне вікно» при цих станах обмежене 6-12-ма годинами. «Ми ще не повною мірою усвідомили профілактичні властивості звичайного аспірину. Цей препарат у всьому світі використовується, як ефективний засіб проти гіпертензії. Тому працюємо над покращенням таких його властивостей, аби зменшити можливі ускладнення від використання з боку шлунково-кишкового тракту», - повідомив професор.

Василь Нетяженко ознайомив присутніх з основними напрямками розвитку терапевтичної служби, серед яких:

- Впровадження широкого моніторингу осіб, хворих на гіпертензію,

- Створення Всеукраїнського реєстру хворих на серцево-судинні недуги,

- Концентрація необхідних та висококваліфікованих, сучасних методів діагностики та лікування серцево-судинної патології у закладах 3-4 -го рівнів акредитації. А для цього необхідно покращити зв»язок між населеними пунктами та ЦРЛ, обласними закладами.

- Популяризація та відновлення позицій, які займали дієтологія та валеологія, широке використання фітотерапії та гомеопатії.

- Підвищення ролі у діагностиці невідкладних станів лікаря загальної практики сімейної медицини, забезпечення його всім необхідним для роботи ( сучасне обладнання, прийнятні житлові умови)

- Привернення уваги органів місцевого самоврядування до профілактичних оглядів та диспансеризації населення.

Із досягненнями, проблемами та перспективами терапевтичної служби області присутніх ознайомила головний терапевт Управління охорони здоров»я облдержадміністрації Галина Лисенко. Вона, зокрема, зазначила, що більшість негараздів у галузі виникає через недостатність її фінансування, адже 96,6 % коштів спрямовуються на утримання закладів охорони здоров»я, сплату за енергоносії та заробітну плату, Ситуація погіршується і через те, що протягом останнього десятиліття на Чернігівщині відчувається дефіцит лікарських кадрів (1300 вакантних посад), на 6% зменшилася комплектація лікарями сільських амбулаторій сімейної медицини (39 амбулаторій працюють без жодного лікаря, 65 ФАПів не мають медичного працівника, а вони у середньому обслуговують до 100 місцевих жителів). Управління охорони здоров»я працює над вирішенням цієї проблеми. Так, понад 70 % випускників мед коледжів отримали направлення на роботу до сільської місцевості, але молоді спеціалісти звільняються через відсутність належних побутових умов та низький рівень фінансування закладів та заробітної плати. У галузі мають місце і інші проблеми, що потребують негайного вирішення. Серед них:

- Оптимізація ліжкового фонду, формування територіальної мережі стаціонарних закладів,

- Високий рівень захворюваності працездатного населення, яке все частіше страждає на соціально значущі хвороби,

- Високий рівень інвалідності населення (показник інвалідності серед дорослого населення збільшився на 3,7% і становить 55.1 на 10 тисяч),

- Параметри режиму смертності населення відповідають піку кризи, що свідчить про сталість неблагополуччя у режимі вимирання, найбільших втрат від цього завдає смертність серед працездатного населення,

- Низький рівень видатків на медикаментозне лікування та харчування стаціонарних хворих,

- Незадовільний стан фінансування лікування пільгових категорій населення,

Частково ці та інші питання можна вирішити через посилення роботи з пропаганди здорового способу життя. «Загалом, - наголосила Галина Лисенко, - основним завданням терапевтичної служби області є забезпечення населення високоякісною медичною допомогою, безболісне для медиків та населення реформування мережі лікарняних закладів, створення Єдиного простору».

Головний кардіолог Управління охорони здоров»я облдержадміністрації, головний лікар обласного кардіологічного диспансеру Анатолій Швидченко зазначив, що в області відмічається істотне покращення якості лікування артеріальної гіпертензії, діагностики гострих інфарктів міокарда, що дало змогу на 4% зменшити рівень смертності від інфаркту у людей працездатного віку. Все більше уваги приділяється застосуванню тромболітичної терапії при гострих коронарних синдромах та тромбоемболії легеневої артерії. На рівні районних лікарень вдалося покращити стан діагностики термінальних станів серцево-судинної системи, активно впроваджуються методи дистанційної електрокардіографії, планується у подальшому налагодження такого зв»язку із сільськими лікарськими амбулаторіями, особлива увага приділяється експрес-діагностиці кардіопатологій.

Учасники семінару – наради також ознайомилися із новітніми фармацевтичними препаратами, особливостями лікування патологій гострих та хронічних інфекцій сечовидільної системи, сучасною метаболічною терапією в неврологічній практиці. Всі бажаючі отримали сертифікат учасника конференції.