Чорнобильська аварія стала економічною, соціальною та медичною катастрофою, аналогів якої у світі не було, принаймні до березня цього року, коли неконтрольований атом знову привернув до себе увагу людства у зв»язку із аваріями на японських АЕС. Жителі Чернігівщини , як ніхто інші розуміють всі негативні наслідки проникаючої радіації, адже Чорнобильська трагедія сталася неподалік кордонів області і вона однією з перших в Україні прийняла на себе удар смертельного радіаційного випромінювання. Тому для нашого регіону катастрофа 25-ти річної давнини залишається актуальною і, мабуть, ще довго ми відчуватимемо відгомін тієї події.

Чорнобильська катастрофа поглибила і прискорила демографічну кризу в Україні загалом та на Чернігівщині зокрема, викликала значне погіршення стану здоров»я громадян, спричинила соціально-економічну напругу у суспільстві. В нашій області в 244 населених пунктах 7-ми постраждалих районів зараз проживає близько 60 тисяч людей, понад 87 з половиною тисяч осіб мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (близько 8% населення). Отже, лікарі області, представники громадських організацій, що опікуються постраждалими та інвалідами-«чорнобильцями», представники владних структур зацікавлені у проведенні такої конференції, мета якої – познайомити широкі кола громадськості з об»єктивними даними медичного моніторингу здоров»я людей, що живуть на забруднених територіях, надати консультативну та методичну допомогу місцевим лікарям та врешті-решт, зрозуміти, у якому напрямку розвивається наука в плані зменшення негативних чинників продуктів розпаду атома на здоров»я громадян.

Відкрила конференцію начальник Управління охорони здоров»я Чернігівської облдержадміністрації Галина Василькова.

Заступник голови облдержадміністрації Віктор Тканко, висловивши привітання учасникам конференції від голови ОДА Володимира Хоменка, зупинився на основних уроках Чорнобильської катастрофи. Це :

- Населення області, що зазнало випромінювання та інших негативних чинників, продовжує отримувати малі дози радіації, тому стан їхнього здоров»я з часом погіршується.

- Аварія на ЧАЕС, її наслідки прискорюють та поглиблюють демографічну кризу в області.

- Для всебічної медичної допомоги постраждалому населенню необхідно не тільки належне фінансове забезпечення, а і ефективна система диспансеризації і лікування надбаних захворювань.

- Досвід чвертьсторічніх досліджень переконливо доводить – необхідно суттєво переглянути норми чорнобильського законодавства.

Між тим, за цей час є і позитивні зрушення: відпрацьована система диспансеризації та лікування постраждалого населення, розпорядженням голови облдержадміністрації затверджений перелік лікувальних закладів для медичної допомоги постраждалим (зокрема ОЦРЗОН у Чернігові діє з 1994-го року) ; налагоджена співпраця з провідними науково-дослідними установами в області радіаційної медицини .

Із досвідом 25-ти річних наукових досліджень медичних наслідків катастрофи присутніх познайомив член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор, генеральний директор ДУ «НЦРМ НАМН України» Володимир Бебешко, який, зокрема, розповів про те, як борються із наслідками катастрофи на АЕС Фукусима японські ліквідатори та провів аналогію із заходами, яких було вжито свого часу на ЧАЕС та повідомив про аспекти дослідницької роботи, яка проводиться в очолюваному ним закладі. Зокрема, Київський центр радіаційної медицини, який є головним консультативно-лікувальним закладом цієї галузі, також потерпає від недостатності фінансування . Він наголосив, що через відсутність необхідних спеціалістів медична допомога недостатньо наближена до сільського населення, що має статус постраждалого від катастрофи, громадяни часто-густо не мають можливості придбати медикаменти, що покращують якість їхнього життя. А ще люди, як не дивно, не володіють об»єктивною інформацією щодо руйнівної дії випромінювання. Професор констатував – Україна переживає синдром «забутого Чорнобиля», часто-густо влада на місцях не приділяє належної уваги постраждалим від катастрофи, а від міжнародних організацій вже не слід очікувати суттєвої допомоги, адже вони «переключилися» на дослідження наслідків катастрофи на японських АЕС, до речі, які наразі непередбачувані.

«Ми й досі не в змозі зупинити розповсюдження захворювань на рак щитоподібної залози, адже ця хвороба має досить віддалені прояви і населення не звертає належної уваги на погіршення свого стану та не дослуховується до порад спеціалістів. А між тим в Україні розроблені ефективні програми щодо йодування кухонної солі, досконало вивчені методи зменшення негативного навантаження продуктів радіоактивного розпаду на залози внутрішньої секреції, на інші системи та органи людського організму», - повідомив академік НАМН, член-кореспондент НАН України, доктор медичних наук, професор, директор Інституту ендокринології та обміну речовин ім.. Комісаренка Микола Тронько.

Із діагностикою та лікуванням гострої лейкемії , мікробіологічними та біохімічними аспектами розвитку онкопатологій системи кровотворення у постраждалих внаслідок катастрофи присутніх познайомив доктор медичних наук Сергій Клименко. Інші столичні спеціалісти розповіли про подолання проблеми йодного дефіциту, зв»язок персистуючих інфекцій з окремими онкопатологіями.

«За 25 років, що минули від часу Чорнобильської трагедії, населення Чернігівщини зменшилося на третину. Звісно, що головна причина – забруднене середовище, - наголосив головний лікар КЛПЗ «Чернігівський ОЦРЗОН» Григорій Маленко., - щорічно ми втрачаємо населення одного невеликого району. Особливо стрімко кількість населення почала зменшуватися із середини 90-х років минулого століття. І хоча останніми роками ця тенденція дещо гальмується, розрив між кількістю смертей та кількістю народжених зберігається на рівні 2,5 – 3 разів. Смертність серед постраждалих від аварії погіршує загальну демографічну ситуацію на Чернігівщині - 24,9 на тисячу населення за 2010-й рік (проти 12,5 на тисячу у 1995-му році) Це пов»язано із :

- Постарінням постраждалого населення,

- Розвитком у них захворювань, пов»язаних із радіацією»

Григорій Маленко розповів, що завдяки співпраці Центру РЗОН із провідними дослідницькими установами України вдалося зменшити частоту первинної захворюваності постраждалого населення. Втім, зростає з року в рік захворюваність дітей, народжених від потерпілого населення. Найчастіше хворіють на захворювання дихальних шляхів, системи кровообігу, сечостатевої, травної та нервової систем, зростає кількість онкопатологій, зокрема, раку щитоподібної залози, адже в перші дні після аварії Чернігівщина була найбільше забруднена радіоактивний йодом.

Отже, медичні наслідки Чорнобильської катастрофи ще довго вимагатимуть від держави, органів влади, системи охорони здоров»я посиленої уваги щодо їх мінімізації, надання постраждалим необхідної допомоги на всіх рівнях.