Засідання «круглого столу» за такою темою відбулася у Чернігівській облдержадміністрації 4-го серпня 2011-го року.

Зокремя, як зазначив заступник голови ОДА Віктор Тканко, головна мета оптимізації мережі станцій швидкої медичної допомоги на Чернігівщині полягає у тому, щоб забезпечити оперативне прибуття медиків до пацієнтів, особливо у сільській місцевості – до 30-ти хвилин, у містах обласного підпорядкування – до 10-ти хвилин. Для цього необхідно передбачити покращання стаціонарного телефонного зв»язку, встановлення мобільного і радіозв»язку, що підвищить можливості оперативного контакту з пацієнтами, дозволить якомога швидше встановити місцезнаходження кожного автомобіля і визначення для нього раціонального маршруту. Необхідність реорганізації невідкладної медичної допомоги добре розуміють керівники області, які постійно працюють над вирішенням цих проблем : розроблена та затверджена на сесії обласної ради Програма забезпечення санітарним автотранспортом на 2011-2013-й роки, проведена інвентаризація кадрового та матеріально-технічного забезпечення станцій та відділень швидкої медичної допомоги, внесені пропозиції та проведені розрахунки по створенню Обласного центру катастроф, проводиться масово-роз»яснювальна робота щодо необхідності реформування галузі.

Віктор Тканко наголосив – з метою наближення цілодобової та невідкладної медичної допомоги до населення, з урахуванням демографічної специфіки регіону та порівняно розпорошеної щільності поселень, необхідно подальшу роботу по реформуванню галузі зосередити на ефективності , якості і доступності медичної допомоги. Це не тільки вимоги Уряду, Президента України, а й вимоги часу. Необхідно створити відмінну від теперішньої систему екстреної допомоги у складі центру екстреної допомоги та медицини катастроф, станцій швидкої допомоги, як окремої юридичної структури на базі ЦРЛ, пунктів тимчасового базування у складі СЛА та вивільнених приміщень ФАПів на відстані 20-25 км від найвіддаленішого села чи хутора. Головним закладом служби повинен стати ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ, робота по створенню якого продовжується.

У галузі надання невідкладної медичної допомоги проблем вистачає – застарілий автотранспортний парк, дефіцит лікарських кадрів, що обумовлений , у першу чергу, низькою заробітною платою, обладнання, що не відповідає вимогам сьогодення. Крім того, потребує вирішення і низка , так би мовити, етичних питань – куди в першу чергу повинен звертатися пацієнт – до служби 103, чи до сімейного лікаря? Як бути із невмотивованими викликами, яких із загальної кількості викликів 10%? Куди доставляти безхатченків з вулиці, до яких не приїхати неможливо, а медичної допомоги вони не потребують? Чи можна доставити пацієнта до найближчого лікувального закладу, який знаходиться у сусідньому районі? Варто використовувати автомобіль швидкої допомоги у якості санітарного транспорту? Де взяти гроші на ремонт доріг, аби від їхнього стану не страждав пацієнт, якого доставляють до лікарні? На вирішення цих та багатьох інших питань повинна бути спрямована реорганізація галузі.

Присутні на засіданні керівники станцій швидкої та невідкладної медичної допомоги Чернігова, Ніжина, Прилук ознайомили зі своїм баченням реформування системи. Зокрема, в.о. головного лікаря Чернігівської міської СШМД Ганна Огняник, вважає, що необхідно зацікавити лікарів працювати у галузі, адже за останні 3 роки до них прийшов працювати лише один лікар, у той же час 14-ро звільнилися. На станції в наявності 21 бригада, втім щоденно по 3 бригади через екстрені ремонти на виклики не виїжджають. Це не дивно, адже автопарк вичерпав свій ресурс майже на 300 %, тому і значна частина коштів витрачається на придбання автозапчастин. Реформування галузі повинно розмежувати екстрену та невідкладну медичну допомогу, адже диспетчери станції часто-густо приймають виклики, з якими могли б справитися дільничні та сімейні лікарі. У разі організації госпітальних округів варто в обласному центрі відкрити окрему лікарню швидкої допомоги чи спеціальні відділення на базі багатопрофільних лікарень. Специфіка роботи галузі згідно вимог оптимізації повинна розмежовувати поетапне надання невідкладної допомого – догоспітальну допомогу, яку надаватиме служба ШМД, завдання якої – у найкоротший термін доставити хворого до пунктів надання швидкої та невідкладної допомоги; госпітальний етап у спеціалізованих відділеннях, які повинні бути обладнані необхідної апаратурою; профільні відділення для специфічного лікування пацієнтів.

« Відділення невідкладної медичної допомоги варто створювати при багатопрофільних лікарнях. Для нас це робота нова, а в інших країнах такі відділення працюють скрізь, - зазначив головний лікар обласної лікарні Микола Романюк, - Ми можемо врахувати досвід закордонної медицини при створенні таких закладів. Вони повинні мати три входи – для тих, хто звертається самостійно , другий – для пацієнтів, що доставляються каретами «швидкої», третій вхід – для інфекційних хворих та з хімічними , радіаційними ураженнями. Передбачається організувати роботу реанімаційної палати з необхідним діагностичним обладнанням та малої операційної. Для того, щоб такі відділення працювали, необхідно підготувати лікарів з невідкладних станів, яких поки що у медичних вишах України не готують. Світова практика засвідчує і певні економічні позитиви від роботи таких відділень – зменшення навантаження на ліжка та на поліклінічну систему».

«Реформування системи надання невідкладної та екстреної медичної допомоги передбачатиме вирішення низки дуже важливих питань, - наголосила начальник управління ОЗ ОДА Галина Василькова – хоча повинна мати за основну мету - оперативне врятування життя хворого. Адже не важливо, на якій машині до хворого приїде лікар – «Мерседесі» чи « УАЗі», якщо в нього при цьому не буде відповідного вміння надати допомогу, чи обладнання та медикаментів – людина постраждає. Зрозуміло, що у системі . як і у галузі в цілому, працює багато лікарів передпенсійного та пенсійного віку, які, враховуючи вимоги сьогодення та впровадження сучасних методів діагностики та лікування, повинні підвищувати свою кваліфікацію , незважаючи на свій вік і небажання це робити.. Отже, спрямуйте свої зусилля на забезпечення якості надання невідкладної медичної допомоги».

ДЛЯ ДОВІДКИ : на сьогодні в Чернігівській області функціонує 3 станції швидкої та невідкладної медичної допомоги ( Чернігів, Ніжин, Прилуки), 22 відділення на базі ЦРЛ, 16 відділень на базі РЛ та 3 пункти . По 2 пункти тимчасового базування швидкої та невідкладної медичної допомоги у складі фельдшерських бригад відкрито у Бобровицькому та Менському районах. Зареєстровано 180 штатних посад лікарів, в т. ч 43- в районах, 485 фельдшерських посад, в т.ч. 295 – в районах. Всього на Чернігівщині функціонує 32 лікарські бригади швидкої та невідкладної меддопомоги, в т.ч. 5 – в районах. У середньому одним лікарем обслуговується 1205 хворих за рік. Фельдшерських бригад зареєстровано 60, в т. ч. 56 – в районах, один фельдшер за рік обслуговує 558 хворих. Показники навантаження на одну бригаду вдвічі менші, ніж загальносвітові. При потребі у 242 автомобіля швидкої допомоги в наявності -108 автомобілів.

Нормативно-правова база : ЗУ « Про загальнодержавну систему надання екстреної медичної допомоги» - проект. Розпорядження КМУ про Концепцію «Про загальнодержавну систему екстреної медичної допомоги».