Без перебільшення, майбутнє реформування системи охорони здоров»я – вимога часу, адже сучасний стан вітчизняної медицини вже не може влаштовувати ні населення, ні самих медичних працівників. Тому реструктуризація галузі – не чиїсь примхи, а, як стверджували класики політекономії, «об»єктивна реальність». Хоча Чернігівщина і не належить до тих пілотних регіонів України, де вже з цього року розпочався цей процес (Дніпропетровська, Донецька, Вінницька області та місто Київ), з 2014-го року він застосовуватиметься на території всієї держави і до нього повинні бути готовими медичні заклади, населення, органи місцевого самоврядування.

Мабуть, медицина – чи не єдина галузь, реформи у якій широко обговорюються на різних рівнях. І якщо, наприклад, у реформуванні податкової, пенсійної системи, військової галузі в першу чергу враховуються інтереси держави, то оптимізація системи охорони здоров»я спрямована на першочергові потреби населення в отриманні доступної і якісної медичної допомоги. Підготовчий етап до радикального реформування спростовує сталу думку про те, що медицина – найконсервативніша з галузей і важко реагує на вимоги сьогодення.

Саме підготовчий етап широко застосовується на Чернігівщині: шляхи майбутнього реформування вже обговорені на засіданнях Громадської ради при облдержадміністрації, на розширених засіданнях колегій управління охорони здоров»я за участю керівництва області, під час роботи «круглих столів», на нарадах та семінарах. Це свідчить про важливість оптимізації галузі і залучення у процес реформування багатьох зацікавлених сторін.

« Майбутні реформи повинні забезпечити доступність населення до отримання допомоги за будь-яким профілем, - зазначила, відкриваючи засідання «круглого столу», начальник управління охорони здоров»я облдержадміністрації Галина Василькова, - не секрет, що зараз жителі міст у більш вигідному становищі у плані можливості звернень до спеціалістів. Тому робота з оптимізації галузі буде поставлена таким чином, аби кожен житель найвіддаленішого села зміг своєчасно отримати необхідну допомогу. Адже не секрет, що у більшості ФАПів та сільських лікарських амбулаторіях працюють середні медичні працівники, що не завжди опікуються підвищенням рівня своєї професійної майстерності, не дотримуються клінічних протоколів лікування тієї чи іншої хвороби. Прикро, але представники влади на місцях часто-густо не розуміють, що «ота їхня медицина» вже не може існувати у такому вигляді, вважаючи, що місцевий фельдшер може надати всебічну допомогу, мовляв, для чого у такому випадку щось реформувати? На жаль, фельдшер не зробить нічого, окрім видачі таблетки, якщо вона є. А раптом людина потребуватиме допомоги хірурга чи кардіолога? Тому реформування первинної ланки надання допомоги – невід»ємна складова поступального процесу оптимізації. І про це повинні знати сільські голови та долучатися до цієї роботи. Реформування медицини не можна розглядати як окремий процес, він повинен містити і зміцнення інфраструктури, починаючи від покращення стану доріг, аби швидко доставити хворого до лікарняного закладу, до створення належних умов для роботи та побуту медпрацівника, адже зараз кваліфіковану меддопомогу не завжди можна отримати і у ЦРЛ через відсутність спеціалістів, є такі райони, куди вже понад 10 років не приїхав жодний молодий фахівець. Тому управління охорони здоров»я вважає, що з метою покращення надання медичної допомоги необхідно здійснити:

- Оптимізацію ФАПів у населених пунктах з кількістю жителів менше 300 осіб.

- Створення сільських лікарських амбулаторій у населених пунктах , в яких проживає не менше тисячі громадян із забезпеченням кадрами.

- Організацію пунктів тимчасового базування швидкої медичної допомоги з метою, аби термін доїзду до пацієнта не перевищував 30 хвилин ( по такому шляху вже пішли у Бобровицькому та Менському районах)

- Створення центрів первинної медико-санітарної допомоги.

- Вивчити раціональність використання коштів, що виділяються на систему охорону здоров»я.

- Розглянути доцільність існування сільських дільничних лікарень, які вже давно не виконують своїх функцій.( Є варіанти – створення хоспісів, пунктів медсестринського догляду, передача закладу на баланс соціальних служб та територіальних центрів по опікуванню непрацездатними громадянами та особами похилого віку).

- Створення госпітальних округів.

- Удосконалення всіх ланок надання спеціалізованої медичної допомоги з метою визначення рівня допомоги, що надаватиметься в обласних закладах охорони здоров»я.

- Приділення належної уваги профілактичній роботі.

( Детальна інформація щодо особливостей реорганізації медичної галузі Чернігівщини розміщена на сайті управління охорони здоров»я ОДА)

Тому, - вважає Галина Василькова, - ми повинні бути готовими до того, коли старт реформам буде даний на території всієї України».

Яскравим прикладом незадовільної кадрової ситуації у ЦРЛ та необхідності в оптимізації слугує Куликівська центральна районна лікарня.(125 ліжок). Як повідомила її головний лікар Лідія Дмитришина, процес реформування вартий підтримки з боку як місцевих лікарів, так і з боку населення. Адже тамтешні жінки вже давно народжують у Чернігівському пологовому будинку, в лікарні закрито офтальмологічне та ЛОР-відділення. «Таким чином, саме життя нас змушує бути частиною майбутнього госпітального округу, враховуючи, що лікарня знаходиться у 27-ми км від обласного центру. Ми готові до оптимізації галузі і у цьому напрямку вже дещо зроблено - Орлівська СДЛ реорганізована в лікарську амбулаторію, а стаціонар на 10 ліжок планується віддати на потреби районного територіального центру. Виблівська дільнична лікарня, яка має у штаті двох лікарів та підготовлений середній медичний персонал,отримала дозвіл органів місцевого самоврядування на реорганізацію у лікарську амбулаторію ЗПСМ із хоспісним відділенням як структурного підрозділу Куликівської ЦРЛ. Через те, що два ФАПи у районі обслуговували малу кількість населення ( 11 та 49 громадян) , вони втратили свою актуальність, а відтак населення переведено на обслуговування Виблівської ДЛ та Ковчинської ЛА. У плані - скорочення 7-ми ліжок ЦРЛ у межах 60-ти ліжок на 10 тисяч населення. Отже, такий попередній «внесок» Куликівського району(18 тис населення) в реорганізацію системи охорони здоров»я області».

Думку Лідії Дмитришиної, підтримав головний лікар Виблівської ДЛ Орест Чулій, вважаючи, що доцільно створити пункти тимчасового базування швидкої меддопомоги на селі, адже, враховуючи, що невеликі сільські заклади охорони здоров»я не мають можливості надати необхідну ургентну допомогу у повному обсязі, покладатися треба на забезпечення в першу чергу санітарним транспортом для якнайшвидшого довезення пацієнта до ЦРЛ або обласного медичного закладу.

«Питання реформування галузі постійно розглядаються на сесіях сільської ради та сходах місцевих громадян. Жителі з порозумінням ставляться до цього питання і висловлюють свої пропозиції, - розповів Орлівський сільський голова Куликівського району Микола Постол, - Втім, члени нашої громади вже давно лікуються в обласному центрі, хоча і переймаються подальшою долею нашої лікарської амбулаторії. Будемо сподіватися, що у разі організації на базі місцевого медичного закладу хоспісу, персонал амбулаторії не втратить свої робочі місця. А, враховуючи, що реорганізація галузі передбачає покращення надання медичної допомоги, з цим процесом не варто зволікати».

«Необхідність оптимізації медицини назріла вже давно і її варто було починати ще років 10 тому, - стверджує головний лікар Чернігівської міської лікарні №2 Володимир Фаль,- в майбутніх реформах повинна бути ідея, шляхи реалізації та можливість бачення кінцевого результату. Заради чого ми робимо реформи? Заради покращення демографічної ситуації, адже за показниками тривалості життя населення Україна посідає 149 місце у світі, заради зміцнення загального стану здоров»я українців. Крім того, існуючий механізм надання меддопомоги населенню дуже громіздкий та обтяжливий, він був адаптований до «семашківської» системи охорони здоров»я, яка фінансувалася на різних рівнях. Зараз її важко належним чином утримувати, тому нам вкрай необхідна нова адаптована до потреб населення система охорони здоров»я. Є над чим працювати – оптимізувати медзаклади, в яких здійснюється мізерна кількість оперативних втручань чи раз на тиждень приймають пологи. На жаль, головним гальмом реформування галузі виступають самі медичні працівники, що звикли працювати у старих умовах, адже вони тримаються за своє місце і здебільшого з осторогою ставляться до будь-яких змін. « Реформи допоможуть не тільки визначити, які заклади охорони здоров»я слід зберегти, які скоротити, а і перерозподілити наявні кошти, спрямовуючи їх на першочергові потреби галузі», - вважає Володимир Фаль, - медицина не може бути відірваною від загальнодержавних процесів і таке реформування треба було б проводити паралельно з, наприклад, адміністративною реформою. Враховуючи специфіку Чернігівської області, варто було б, для прикладу, об»єднати Талалаївський, Варвинський та Срібнянський райони в одну територіальну одиницю з організацією у ній потужної багатопрофільної лікарні з центром надання акушерсько-гінекологічної допомоги, районними лікарнями планового лікування та пунктами тимчасового базування швидкої медичної допомоги. Тому є безліч варіантів реформування галузі, причому, без особливого залучення додаткових коштів. Реструктуризація передбачає підвищення ролі сімейних лікарів, які повинні у своєму арсеналі мати все необхідне для профілактики захворювання та якісного лікування на первинному етапі. Таким чином , все, що можливо, слід реформувати вже зараз, не чекаючи вказівок «зверху».

Деякі райони Чернігівщини вже працюють у нових умовах розвитку медицини. Як повідомив головний лікар Менської ЦРЛ Петро Хомрач, завдяки розумінню необхідності реформ з боку місцевої влади і цілеспрямованій роботі громадськості та медичних працівників, центральна районна лікарня може виконувати функції головного закладу округу, адже у ній поступово покращується матеріально-технічна база, вирішується кадрове питання ( на відміну від негативних тенденцій по області, зараз там працюють 11 лікарів-інтернів і є передумови для того, що вони залишаться і надалі). А ще – у районі організовані шість пунктів надання швидкої медичної допомоги, в яких цілодобово чергують фельдшерські бригади , що протягом 20 хвилин можуть дістатися до пацієнта. «Це зроблено у межах наявного фінансування, що свідчить про те, що у разі виваженого підходу до реформ , вони будуть здійснені швидко і безболісно, від цього виграють як пацієнти, так і самі медичні працівники», - заявив Петро Хомрач.

Таким чином, засідання «круглого столу» засвідчило, що необхідність реформування галузі розуміють всі і добре, що є можливість різним сторонам процесу висловлювати свої пропозиції. Головне, що у підготовці до оптимізації галузі немає байдужих – ні влади, ні громадськості, ні пацієнтів, ні медичних працівників.