Ця специфічна інфекція поширюється сьогодні Європою стрімкими темпами. Упродовж останніх тижнів зафіксоване зростання захворюваності на цю недугу і в західних областях України. Держсанепідслужбою України проводиться щоденний моніторинг стану захворюваності на кір.

За оперативними даними територіальних органів Держсанепідслужби України з початку реєстрації підйому захворюваності на кір по 27.12.2011року в західних регіонах зареєстровано 1112 випадків (з них 82 за останню добу) підозри захворювання на кір, з них у: Волинській області - 53; Закарпатській області - 23; Івано-Франківській області - 263; Львівській області - 734 (56 випадків за останню добу); Рівненській області - 39. У м. Києві зареєстровано 13 випадків підозри захворювання на кір, 1 випадок підозри захворювання на кір не підтверджено.

Кількість зареєстрованих випадків підозри захворювання на кір в решті регіонів залишається без змін - 64.

Враховуючи зазначене, загальна кількість випадків підозри захворювання на кір в Україні з початку реєстрації підйому захворюваності по 27.12.2011 становить 1189 (всього з початку року 1382).

Наказом МОЗ України від 16.12.2011 № 367-Адм створено оперативний штаб МОЗ України з реагування на ситуацію з поширення кору в Україні. Даним наказом затверджено персональний склад штабу для вжиття заходів щодо контролю за епідемічною ситуацією із захворюваності на кір в Україні.

Кір – це гостре вірусне захворювання з групи дихальних інфекцій, що супроводжується інтоксикацією, гарячкою, запаленням верхніх дихальних шляхів, кон’юктивітом, специфічною енантемою і макуло-папульозним висипанням.

Єдиним джерелом інфекції є хвора людина .- з останніх днів інкубаційного періоду (тобто, коли проявів хвороби ще «не видно») і до 5-го (іноді 9-10-го) дня після з’явлення висипання.

Найбільша заразливість припадає на період перед його появою.

Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом. Найбільшу небезпеку вона становить для осіб з послабленим імунітетом.

Помічено, що наразі хвороба вражає в основному дітей старшого віку і дорослих, дитяча захворюваність на кір внаслідок застосування високоефективної вакцини істотно знизилась.

Симптоми захворювання схожі на застуду, і починається воно гостро: температура тіла підвищується до 38-39°С, з’являється нежить, кашель, чхання, головний біль, набряки обличчя, можуть розвинутись кон’юктивіт та світлобоязнь.

Приблизно на 3-4-й день стан хворого погіршується, температура тіла підвищується до 40°С, посилюються катаральні явища, симптоми інтоксикації; за вухами з’являється висипання, яке протягом доби поширюється на обличчя, шию і верхню частину грудей, наступного дня — на тулуб і верхні кінцівки, а ще через день — на нижні кінцівки.

Після цього жар спадає і висипання стає коричневим, у місцях його концентрації спостерігається лущення шкіри.

Хоча симптоматика кору є специфічною, існує багато інших захворювань, що супроводжуються схожими клінічними проявами, тому за найменшої підозри треба негайно звернутись до лікаря, щоб точно визначити діагноз.

У дорослих перебіг кору зазвичай буває важким, з геморагічними висипаннями і крововиливами в шкіру та слизові оболонки, вираженою інтоксикацією. Спостерігаються зміни з боку серцево-судинної системи, легенів (розвивається пневмонія), з’являється біль у животі та діарея.

Нерідко розвиваються ускладнення, такі як піодермія, пневмонія, плеврит, ларингіт, бронхіт, кератокон’юктивіт, отит, цистит, пієлонефрит, ентерит, стоматит, менінгоенцефаліт та навіть психоз. Позитивним є те, що після перенесеного захворювання зберігається стійкий імунітет.

Хворого на кір з моменту з’явлення висипання на 4-10 днів ізолюють. В осередку щоденно проводять профілактичний огляд і термометрію.

Основним методом профілактики захворювання на кір залишається вакцинація. Діти до року мають трансплацентарний імунітет від матерів, які перенесли кір у минулому або були вакциновані.

Специфічну профілактику кору здійснюють за допомогою нормального людського імуно-глобуліну і живої вакцини з штаму Л-16.

Зважаючи на високий ступінь небезпеки цього захворювання, за з’явлення перших же ознак необхідно негайно, не зволікаючи, ізолювати хворого і звернутись за медичною допомогою.

У жодному разі не можна займатись самолікуванням!