Чернігівщина вшановує пам’ять відважної землячки, музейниці за фахом, яка змінила цивільну професію на службу в ЗСУ. Молодший сержант 3-ї окремої штурмової бригади Марина Віталіївна Гриценко («Мері») загинула під час бойового завдання на Луганщині, опанувавши фах бойового медика безпосередньо на фронті.

Її шлях – це взірець виняткової мужності, самопожертви та безмежної любові до рідного краю. До повномасштабного вторгнення Марина Віталіївна присвятила себе збереженню культурної спадщини. З 2008 року вона працювала в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана, пройшовши шлях від наукового співробітника до головного зберігача фондів.

У найтяжчі дні облоги Чернігова у лютому-березні 2022 року Марина разом із донькою фактично жила в музеї, аби захистити безцінні експонати від ворожих обстрілів та мародерів. Проте поклик рятувати життя виявився сильнішим: у лютому 2023 року вона змінила цивільний одяг на військовий однострій, ставши до лав Збройних Сил України.

Як бойова медикиня 1-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр, Марина Гриценко пройшла найгарячіші точки фронту, зокрема брала участь у боях на Харківщині. Вона рятувала побратимів під вогнем, щодня ризикуючи власним життям. У січні 2025 року за особисту мужність та відданість військовій присязі Президент України особисто нагородив її орденом «За мужність» III ступеня.

Життя Героїні обірвалося 6 серпня 2025 року біля населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району. Внаслідок атаки ворожого дрона Марина загинула разом із двома побратимами, до останнього подиху виконуючи свій обов’язок медика та воїна.

У Марини залишилися батьки та донька.

Управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА висловлює щирі співчуття рідним, близьким, колегам та бойовим побратимам загиблої. Марина Гриценко назавжди залишиться в нашій пам’яті як людина зі сталевим характером і великим серцем, яка віддала життя за наше майбутнє.

Світла пам’ять і вічна слава захисниці України!