10 липня в Україні відзначають День вшанування пам’яті загиблих медичних працівників. Ця дата – не просто день у календарі, а можливість схилити голови перед тими, хто віддав найдорожче заради порятунку інших.

Війна забрала життя десятків медиків Чернігівщини – лікарів, медичних сестер, фельдшерів та водіїв «швидких». Кожна втрата – це незагоєна рана для нашої громади. Управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА закликає згадати поіменно тих, чиє серце зупинилося під час виконання професійного обов’язку.

Кожна з історій полеглих колег – це приклад невимовного болю, відваги та безмежної самопожертви, які закарбувалися в пам’яті медичної спільноти Чернігівщини:

Володимир Андрійченко – бойовий медик медичного взводу 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. До великої війни працював медичним представником. Він загинув 16 березня 2022 року на околиці села Новоселівка. Російські війська прицільно обстріляли автомобіль, яким Володимир їхав евакуйовувати поранених побратимів, проігнорувавши чітке медичне маркування.

Андрій Мохонько – капітан медичної служби, випускник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. До мобілізації працював сімейним лікарем у КНП «Чернігівська міська лікарня №2». Під час облоги Чернігова навесні 2022 року він залишався у місті, обходив укриття й лікував цивільних під обстрілами. Наприкінці 2022 року став до лав ЗСУ, очолив медпункт батальйону 82-ї ОДШБр та врятував сотні життів. Загинув 12 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на Курському напрямку.

Анатолій Отрошко – підполковник медичної служби, талановитий військовий хірург та начальник хірургічного відділення Чернігівського військового госпіталю. Він пройшов найважчі випробування на передовій, рятуючи життя сотень захисників на Донбасі. Повернувшись з чергової бойової ротації, лікар трагічно загинув 8 червня 2022 року під Черніговом. Його смерть стала непоправною втратою для військової медицини Сіверщини.

Микола Бакун – старший матрос, бойовий медик взводу вогневої підтримки роти морської піхоти, житель Варвинської громади. Він самовіддано рятував поранених бійців на Донеччині й загинув 13 червня 2023 року під час штурмових дій в районі селища Сторожеве. Довгі місяці вважався зниклим безвісти, його тіло було ідентифіковане та поховане на батьківщині лише наприкінці січня 2024 року.

Великих втрат зазнала і служба екстреної медичної допомоги області. Лише в березні 2022 року під час виконання обов’язків Чернігівщина втратила двох фельдшерів та водія «швидкої». Вони виїжджали на виклики туди, де палало, аби встигнути забрати поранених.

Цей список далеко не є вичерпним. Росія забрала життя десятків цивільних і військових медичних працівників нашої області. Орден Святого Пантелеймону, Управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА спільно з партнерами продовжують роботу над відновленням та збереженням кожної біографії.

Важливо: якщо ви володієте інформацією, спогадами чи фотографіями медичних працівників Чернігівщини, які загинули внаслідок російської агресії, будь ласка, поділіться ними з координаторами всеукраїнської ініціативи «Посвіт пам’яті» або заповніть форму на Платформі пам’яті Меморіал, щоб ім’я жодного героя не було забуте.

Загальнонаціональні заходи вшанування

Сьогодні медична спільнота та громадськість області долучаються до пам’ятних заходів:

- О 14:00 у всіх лікувальних закладах Чернігівщини пролунає символічний звуковий сигнал – імітація серця, що зупиняється.

- Одразу після сигналу розпочнеться Всеукраїнська хвилина мовчання. Просимо кожного мешканця області на мить зупинитися та подумки подякувати медикам за їхній подвиг.

Вони не тримали в руках зброї, але тримали оборону людського життя до останнього подиху. Герої в білих халатах не вмирають – вони залишаються жити в кожному врятованому серці та в кожній хвилині нашого мирного майбутнього. Вічна пам’ять і слава медичним янголам Чернігівщини!