Цей день, приурочений до страшної трагедії в Оленівці, є символом глибокої скорботи за всіма українськими воїнами та цивільними громадянами, які загинули внаслідок жорстоких дій ворога. Управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА закликає згадати кожного захисника, кожну цивільну людину, та окремо – медичних працівників, які розділили цю трагічну долю, виконуючи свій професійний обов’язок.

Дата 28 липня нагадує світу про цинічний терористичний акт у колонії в Оленівці та сотні інших катівень, де українці демонструють надлюдську мужність. У ворожій неволі опинилися представники абсолютно всіх родів військ, добровольці та мирні жителі, які не зрадили своєї держави.

Кожен військовий і цивільний, який пройшов чи досі проходить через пекло неволі, є прикладом незламності духу українського народу перед обличчям жорстокого агресора.

Не останнє місце в цій системі координат займають лікарі, бойові медики та медсестри. Є випадки, коли потрапляючи до полону під час порятунку життів, вони навіть у нелюдських умовах за колючим дротом, без ліків та інструментів, продовжували надавати допомогу пораненим побратимам і розділили з ними найважчі випробування.

Наша область пам’ятає кожного земляка, чиє життя обірвалося у ворожих застінках. Медична спільнота регіону також несе свій важкий хрест – до регіональної Книги пам’яті «Посвіт пам’яті» вже внесено 114 медиків Чернігівщини, які загинули від початку повномасштабного вторгнення, серед них є ті, хто до останнього подиху залишався вірним клятві у полоні чи на полі бою.

Варто зазначити, що повернення з полону – це лише початок довгого шляху зцілення. Пережиті тортури, ізоляція та психологічний тиск залишають глибокі невидимі рани. Саме тому Управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА приділяє особливу увагу системі психологічної та психосоціальної реабілітації.

Медичні заклади Чернігівщини забезпечують супровід звільнених із полону за участю мультидисциплінарних команд – психотерапевтів, психологів та психіатрів. Програми реабілітації спрямовані на лікування важких форм посттравматичного стресового розладу (ПТСР), адаптацію до цивільного життя та відновлення ментального здоров’я.

Психологічну допомогу отримують і сім’ї полонених та зниклих безвісти, адже тривале очікування та невідомість є виснажливим психологічним випробуванням для близьких.

Схиляючи голови у загальнонаціональній хвилині мовчання, ми повинні: зберігати світлу пам’ять про всіх замучених та загиблих воїнів, цивільних та медичних працівників; робити все можливе для повернення кожного українця, який досі перебуває в полоні, та вимагати дотримання Женевських конвенцій; розвивати мережу психологічної допомоги, щоб кожен, хто пройшов через пекло, отримав професійну підтримку.

Вічна пам’ять усім закатованим та загиблим у полоні.