Вчора, 16 серпня, в Україні та світі відзначався Міжнародний день поширення інформації про шизофренію. Мета цієї події – подолання стигматизації, руйнування небезпечних міфів про психічні розлади та підвищення рівня обізнаності суспільства щодо важливості ранньої діагностики та підтримки пацієнтів.

Шизофренія – це хронічний психічний розлад, який впливає на те, як людина думає, відчуває та веде себе. Попри поширені стереотипи, люди з цим діагнозом не є агресивними чи небезпечними для суспільства за умови вчасного та правильного лікування.

Міф 1: Шизофренія означає «роздвоєння особистості».

Реальність: Це розлад мислення та сприйняття реальності, а не наявність кількох різних характерів у людини.

Міф 2: Це невиліковний стан, що повністю ізолює людину від життя.

Реальність: Завдяки сучасним психотропним препаратам та психосоціальній реабілітації більшість пацієнтів можуть вести повноцінне життя, працювати та адаптуватися в соціумі.

Міф 3: Люди із шизофренією завжди агресивні та небезпечні для оточуючих.

Реальність: Більшість пацієнтів не виявляють агресії. Навпаки, через свою вразливість вони частіше самі стають жертвами насилля чи шахрайства.

Міф 4: Шизофренія виникає через погане виховання або слабкий характер.

Реальність: Це складне біологічне захворювання головного мозку. На його розвиток впливають генетика, нейробіологія та зовнішні стресові фактори, а не виховання батьків.

Міф 5: Хворих на шизофренію потрібно назавжди ізолювати в психіатричних лікарнях.

Реальність: Стаціонарне лікування необхідне лише в періоди гострих криз. Основний час пацієнти лікуються амбулаторно, проживаючи вдома у звичному середовищі.

Міф 6: Люди з цим діагнозом не здатні вчитися або працювати.

Реальність: Багато пацієнтів мають високий інтелект і творчі здібності. За умови стабільної терапії вони успішно здобувають освіту та працюють у різних сферах.

Прояви розладу зазвичай поділяють на кілька груп:

- Позитивні симптоми (те, що додається до нормального стану): галюцинації (найчастіше слухові), марення (хибні переконання), дезорганізоване мислення.

- Негативні симптоми (те, що зникає з нормального стану): збідніння емоцій, втрата інтересу до життя, апатія, труднощі в спілкуванні.

- Когнітивні симптоми: проблеми з концентрацією уваги, пам’яттю та здатністю приймати рішення.

Усвідомлення цих симптомів допомагає вчасно помітити хворобу. Проте встановлення діагнозу – це лише перший крок. Головний тягар повсякденної підтримки пацієнта лягає на його родину. Саме правильні дії близьких визначають, наскільки успішною буде подальша реабілітація та адаптація людини в суспільстві.

Життя поруч із людиною, яка має психічний розлад, вимагає терпіння, розуміння та особливих навичок. Пропонуємо ключові рекомендації для родичів та близьких, які доглядають за пацієнтами:

- Дізнайтеся більше про розлад: вивчайте перевірені медичні джерела та розрізняйте симптоми хвороби від проявів характеру.

- Створіть безпечне середовище: уникайте критики, говоріть простими фразами та дотримуйтеся чіткої щоденної рутини.

- Реагуйте на загострення: валідуйте почуття хворого, не сперечайтеся про реальність галюцинацій та завжди зберігайте власний спокій.

- Контролюйте лікування: слідкуйте за вчасним прийомом медикаментів і в жодному разі не скасовуйте терапію самостійно.

- Дбайте про власне здоров’я: не ізолюйтеся від суспільства та звертайтеся за психологічною підтримкою для профілактики вигорання.

Варто наголосити, що психічне здоров’я є невіддільною частиною загального здоров’я людини, особливо в умовах тривалого стресу та війни. Стигма та засудження часто заважають пацієнтам та їхнім родинам вчасно звернутися по допомогу до фахівців.

Якщо ви або ваші близькі помітили різкі зміни в поведінці чи порушення сприйняття реальності, не залишайтеся наодинці з проблемами. Зверніться до свого сімейного лікаря або профільного фахівця за кваліфікованою медичною допомогою.

Коли ситуація вимагає спеціалізованого втручання або фахової консультації для встановлення діагнозу та призначення терапії, мешканці нашої області можуть звернутися безпосередньо до профільного регіонального медичного закладу, а також скористатися телефонами гарячих ліній психологічної підтримки.

Де отримати допомогу на Чернігівщині

1. КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради. Заклад надає спеціалізовану стаціонарну та амбулаторну допомогу. Сюди можна звернутися за первинною консультацією, діагностикою та комплексним супроводом лікування психічних розладів. Адреса Центру ментального здоров’я (Комплекс №1): м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 3. Телефон реєстратури для запису: +38 (0462) 64-46-90. Адреса приймального відділення (Комплекс №2): Чернігівський р-н, Новобілоуська ТГ, 4-й км Гомельського шосе, 6. Контактні телефони приймального відділення: +38 (0462) 66-54-02, +38 (099) 717-03-46

2. Гарячі лінії та центри психологічної підтримки:

- Чернігівський обласний центр соціальних служб: (0462) 678-607, (0462) 678-604 (безкоштовна допомога для мешканців області, можливий онлайн-формат).

- Всеукраїнська лінія Національної психологічної асоціації: 0 800 100 102 (безкоштовно, щодня з 10:00 до 20:00).

- Цілодобова лінія кризової допомоги: 0 800 210 160 (анонімно та безкоштовно).

- Спеціалізована лінія психологічної підтримки для чоловіків: 2345 (безкоштовно для абонентів Vodafone та Lifecell) або +38 (067) 752-23-45 (для Київстар).

Пам’ятайте: шизофренія – це медичний діагноз, а не вирок суспільства. Своєчасне звернення до медиків та надійна підтримка родини здатні повернути людині якісне та гармонійне життя.