Сьогодні в Україні та на Чернігівщині активно впроваджується Національна стратегія створення безбар’єрного простору. Безбар’єрність – це не лише про пандуси, підйомники чи доступні заклади охорони здоров’я. Це також про інформаційну та комунікаційну доступність. Адже те, як ми говоримо про хвороби, травми чи особливості здоров’я, безпосередньо впливає на якість життя людей навколо нас.

Тож Управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА підготувало практичний гід із коректної комунікації. Ці прості правила допоможуть кожному жителю області стати частиною безбар’єрного суспільства.

Правило №1: Спочатку людина (People-first language)

Головний принцип безбар’єрної мови – завжди ставити на перше місце особистість, а не її діагноз. Діагноз чи особливість функціонування є лише однією з багатьох характеристик людини, але аж ніяк не її суттю.

= Некоректно: діабетик, інсультник, візочник, аутист, інвалід.

- Коректно: людина з діабетом, пацієнт після інсульту, людина, яка користується кріслом колісним, людина з автичним спектром.

Правило №2: Повага замість жалю чи героїзації

Уникайте надмірної жалості (наприклад, «жертва хвороби», «прикутий до ліжка») або штучної героїзації («попри нелюдські страждання»). Люди з хронічними станами чи травмами прагнуть рівноправного ставлення та поваги, а не співчуття.

= Некоректно: «страждає від хвороби», «прикутий до інвалідного візка».

- Коректно: «має хронічне захворювання», «пересувається за допомогою крісла колісного».

Правило №3: Реабілітація – це процес адаптації, а не «виправлення дефектів»

Через постійні ворожі обстріли прикордоння та обласного центру питання реабілітації для Чернігівщини є надважливим. Реабілітація – це відновлення навичок, адаптація до нових умов та покращення якості життя, а не повернення до уявної «ідеальної норми».

= Некоректно: «лікування дефектів», «повернення інвалідів до нормального життя».

- Коректно: «процес реабілітації», «відновлення функціональності організму», «адаптація до нових умов».

Правило №4: Психічне здоров’я – стоп побутовим ярликам

Ментальні розлади досі залишаються найбільш стигматизованою темою. Використання медичних діагнозів у побутовій мові (як образи чи метафори) знецінює досвід людей, які дійсно борються з цими станами.

= Некоректно: «ти поводишся як шизофренік», «у мене депресія через погану погоду», «він якийсь псих».

- Коректно: «людина з психічним розладом», «у мене знижений настрій через погоду», «пацієнт із клінічною депресією».

Коротка шпаргалка коректної термінології

Збережіть собі ці терміни, щоб уникати застарілих та образливих слів у щоденному спілкуванні. Замість застарілого формулювання «особа з обмеженими фізичними можливостями» завжди використовуйте безбар’єрний аналог «людина з інвалідністю». Поняття «інвалідний візок» є некоректним – правильно говорити «крісло колісне». Замість слів «глухонімий» або «сліпий» вживайте поважне «людина з порушенням слуху» чи «людина з порушенням зору». Також уникайте радянського терміну «контужений», замінюючи його на медично точне й толерантне «людина з мінно-вибуховою травмою». Наостанок, ніколи не використовуйте ярлики на кшталт «даун» чи «психічно хворий» – коректно казати «людина з синдромом Дауна» або «людина з розладами психіки».

Підвищення медичної та комунікаційної грамотності населення – це один із кроків реалізації регіонального плану безбар’єрності. Коли ми змінюємо мову, ми змінюємо ставлення. Повага до гідності кожного пацієнта та кожного жителя Чернігівщини – це основа нашої спільної стійкості.