Щороку у вересні весь світ об’єднує зусилля у межах масштабної соціально-медичної кампанії – Всесвітнього місяця обізнаності про хворобу Альцгеймера. Ця міжнародна акція спрямована на руйнування стереотипів, подолання стигми навколо деменції та поширення життєво важливої інформації про перші прояви недуги. Головна мета кампанії – закликати суспільство не заплющувати очі на проблему, підтримати людей, які вже зіткнулися з цим діагнозом, та допомогти їхнім родинам, що несуть важкий тягар догляду за хворими.

З нагоди цієї кампанії Управління охорони здоров’я Чернігівської обласної державної адміністрації наголошує на важливості ранньої діагностики, підвищення медичної грамотності населення нашої області та створення безбар’єрного середовища для таких пацієнтів. Ми закликаємо жителів Чернігівщини бути уважними до здоров’я своїх літніх родичів та не списувати перші симптоми хвороби на «звичайну старість». Вчасно розпочата терапія здатна значно уповільнити руйнівні процеси в мозку та подарувати людині додаткові роки якісного, усвідомленого життя.

Що таке хвороба Альцгеймера?

Це хронічне дегенеративне захворювання головного мозку, що є найпоширенішою причиною деменції (слабоумства) у людей літнього віку. Вона поступово руйнує клітини мозку, що призводить до втрати пам’яті, порушення мислення, мовлення та здатності самостійно обходити себе в побуті.

Існує чітка межа між звичайним старінням та початком хвороби Альцгеймера. Першим симптомом найчастіше стає втрата пам’яті, коли людина регулярно забуває нещодавно засвоєну інформацію або важливі дати. Згодом з’являються серйозні труднощі з плануванням, через що стає важко розробляти плани, працювати з цифрами чи оплачувати рахунки.

Поступово виникають проблеми з побутовими справами, і хворому стає складно доїхати до знайомого місця чи згадати правила улюбленої гри. Це супроводжується дезорієнтацією у часі, тобто втратою розуміння дат, пір року чи загального плину часу. Також починається плутанина у просторі, яка виражається у проблемах зі сприйняттям зорових образів та оцінкою відстані між предметами.

Важливою ознакою є мовленнєві труднощі, коли людині стає важко підбирати слова або вона постійно повторює одні й ті самі фрази. Крім того, через забудькуватість виникає постійне перепитування однієї речі та ховання предметів у незвичних місцях. Паралельно відбувається втрата розсудливості та зниження здатності ухвалювати раціональні рішення, особливо фінансові.

Через сором і страх виникає соціальна ізоляція, коли людина відмовляється від хобі, роботи та спілкування з друзями. Наостанок, хвороба сильно впливає на психологічний стан, викликаючи різкі зміни настрою та швидку появу тривожності, агресії, депресії чи підозрілості без очевидних причин.

Впровадження Національної стратегії безбар’єрності, ініційованої першою леді Оленою Зеленською, відкриває новий погляд на допомогу людям із хворобою Альцгеймера. Для людей із деменцією бар’єрами стають заплутана навігація в місті, незрозумілі вивіски, цифрове меню чи упереджене ставлення оточуючих. Створення суспільства рівних можливостей означає побудову когнітивно доступного середовища.

«Коли ми говоримо про безбар’єрність, ми часто уявляємо архітектурну доступність. Але для людей із хворобою Альцгеймера найважливішою є безбар’єрність суспільно-громадянська та інформаційна. Людина, яка починає втрачати пам’ять чи орієнтацію у просторі, стикається з колосальним стресом. Наше завдання як громади – створити навколо неї безпечне і зрозуміле середовище. Це і зрозуміла навігація в публічних просторах, і коректна, терпляча комунікація з боку працівників соціальних служб, транспорту та медичних закладів. Безбар’єрність – це коли людина з деменцією не ізолюється в чотирьох стінах через страх бути висміяною чи загубитися, а продовжує залишатися частиною суспільства, відчуваючи підтримку та повагу до своєї гідності», – коментує амбасадорка безбар’єрності у галузі охорони здоров’я Чернігівської області Тетяна Лебедєва.

Як знизити ризик виникнення хвороби?

Хоча генетичний фактор відіграє значну роль, здоровий спосіб життя може суттєво знизити ризики або відтермінувати початок хвороби:

1. Контроль тиску. Постійно стежте за рівнем артеріального тиску та холестерину.

2. Фізична активність. Регулярні прогулянки чи легка гімнастика покращують кровообіг мозку.

3. Інтелектуальні навантаження. Вивчайте іноземні мови, розгадуйте кросворди, читайте книги.

4. Якісний сон. Хронічне недосипання пришвидшує накопичення патологічних білків у мозку.

5. Здорове харчування. Збільште кількість овочів, фруктів, риби та горіхів у раціоні.

Що робити, якщо ви помітили симптоми у близьких?

Не займайтеся самолікуванням. Першим кроком має стати візит до сімейного лікаря. За потреби він скерує пацієнта до вузьких спеціалістів – невролога або психіатра для проведення когнітивних тестів та МРТ-діагностики головного мозку.

Пам’ятайте: хвороба Альцгеймера – це виклик для всієї родини. Проте уважність до деталей, терпіння, подолання внутрішніх бар’єрів та вчасна медична допомога дозволяють зберегти гідність і спокій близької людини якомога довше.