Слова, які допомагають: чому важливо говорити про туберкульоз без стигми
Іноді хибні упередження оточуючих стають додатковим випробуванням для людини, яка передусім потребує медичної допомоги, розуміння та підтримки, як у випадку з людьми, які хворіють на туберкульоз чи лікуються від нього. Людину не визначає діагноз. І жоден діагноз не має ставати приводом для осуду.
Саме тому так важливо говорити про туберкульоз і людей, які проходять лікування, правильно.
Мова формує наше ставлення до інших. Ототожнюючи людину з її діагнозом, ми зводимо її особистість до хвороби. Але за діагнозом завжди стоїть людина: зі своєю історією, мріями, почуттями та планами на майбутнє.
Чому стигма небезпечна
Туберкульоз — це інфекційна хвороба, тому захворіти може кожен. Утім, в наш час їй можна запобігти, а людину, яка захворіла на туберкульоз, вилікувати. Проте страх і суспільні упередження нерідко стають додатковими перешкодами на шляху до одужання.
Через стигму люди можуть:
- відкладати звернення до лікаря зі страху осуду;
- приховувати симптоми або діагноз навіть від тих, хто міг би підтримати;
- відчувати сором, провину, самотність і психологічний тиск;
- стикатися з дискримінацією на роботі, у навчанні чи повсякденному житті;
- залишатися без необхідної емоційної та соціальної підтримки.
Важливо пам’ятати: туберкульоз не є приводом для звинувачень та стигми.
Як говорити коректно й підтримувально
Дестигматизація починається не з ідеального словника, а дестигматизуюча лексика — це не заборона певних слів заради правил. Це насамперед повага до гідності людини та усвідомлення впливу наших висловлювань.
Ось кілька простих принципів, які варто застосовувати щодня:
• Говоріть про людину, а не про її діагноз
Не «хворий на туберкульоз» як єдине визначення особистості, а «людина, яка хворіє на туберкульоз» або «людина, яка лікується від туберкульозу».
• Не звинувачуйте й не шукайте винних
Замість «Як ти міг/могла захворіти?» краще запитати: «Як ти почуваєшся? Чи потрібна тобі підтримка?»
• Не поширюйте міфи та залякування
Туберкульоз не передається через рукостискання, спільний посуд чи дотики. Основний шлях передачі — через повітря, коли людина з активною формою туберкульозу легень виділяє збудник під час дихання, кашлю чи розмови. Ризик передачі залежить від конкретних обставин, а рекомендації щодо профілактики та контактів варто узгоджувати з медичними фахівцями.
• Поважайте приватність
Діагноз людини — це її особиста інформація. Не розповідайте про нього іншим без згоди людини, не поширюйте чуток і не перетворюйте чужу історію на тему для обговорення.
• Підтримуйте замість того, щоб жаліти чи засуджувати
Іноді найкраще, що можна сказати: «Я поруч», «Ти не маєш проходити через це наодинці», «Як я можу допомогти?»
А якщо вже сказали щось стигматизуюче?
Кожен із нас може помилитися або використати вислів, про вплив якого раніше не замислювався. Важливо не виправдовуватися фразою «Я ж нічого поганого не мав/мала на увазі», а бути готовими почути іншу людину, перепросити й змінити власну мовну звичку.
Ми не завжди можемо контролювати обставини, у яких опиняються інші люди. Але ми можемо контролювати те, що говоримо. Говорімо так, щоб не створювати бар’єрів там, де потрібна підтримка. Обираймо слова, які допомагають.
Офіційний сайт Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації