ВІЛ-інфекція – це інфекційна хвороба, яка розвивається в результаті багаторічного знаходження в клітинах людини вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) і характеризується повільним пошкодженням імунної (захисної) системи, що приводить до СНІДу (синдрому набутого імунодефіциту).

СНІД (синдром набутого імунодефіциту) - це заключна стадія ВІЛ-інфекції, коли імунна система людини не може протистояти інфекційним захворюванням. Особливістю вірусу імунодефіциту людини є проникнення його у клітини імунної системи і їх подальше пошкодження, що призводить до руйнування всієї імунної системи.

ВІЛ-інфіковані люди можуть жити без будь-яких ознак хвороби і виглядати та почуватися здоровими, але, незважаючи на це, передавати вірус іншим. Вірус імунодефіциту поступово розмножується у клітинах організму і, зрештою, знищує можливість боротися проти будь-якої інфекції. Клінічні ознаки СНІДу виявляються через кілька місяців або років після зараження. Часто зустрічаються наступні симптоми: швидка стомлюваність, нічна пітливість, збільшення лімфовузлів, лихоманка, раптова швидка втрата ваги, діарея, кашель, грибкові ураження шкіри та слизових оболонок.

ВІЛ/СНІД – це хронічна невиліковна хвороба, однак, завдяки застосуванню високоактивних антиретровірусних препаратів та попередженню більшості поширених опортуністичних інфекцій вдається продовжити тривалість життя ВІЛ-інфікованих, підвищити його якість.

Шляхи передачі ВІЛ-інфекції

• статевий (при незахищеному (без презерватива) статевому контакті через сперму або вагінальні виділення від ВІЛ-інфікованої людини до здорової);

• парентеральний (при користуванні одним шприцом та голкою для введення наркотиків чи ліків, порушенні цілісності шкіри голкою, бритвою або інструментом для пірсингу, татуювання, на якому є залишки крові ВІЛ-інфікованої людини, при переливанні інфікованої донорської крові);

• від ВІЛ-інфікованої матері до дитини (під час вагітності, пологів, годування груддю).

ВІЛ-інфекція за своїми масштабами стала однією з найсерйозніших загроз для людства. За час, що минув з моменту перших проявів хвороби, вірус вразив понад 70 мільйонів людей. За даними UNAIDS (ООН СНІД) щоденно в світі інфікується ВІЛ більше 14000 людей. На сьогодні ця хвороба займає четверте місце в світі серед причин смерті, а серед людей віком до 30 років – перше місце. Проблема ВІЛ/СНІДу більш соціальна, ніж медична, тому і вирішення її можливе тільки при комплексному підході до цього питання.

Україна не є винятком в загальному епідемічному просторі. За даними Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДом на 01.06.2010 на диспансерному обліку знаходилося 106 366 тис. осіб (231,4 на 100 тис. населення), з них 12 753 – з діагнозом СНІД (27,8 на 100 тис. населення). населення). Реальна кількість ВІЛ-інфікованих становить близько 400 тисяч, тобто 1,4 -1,8 % дорослого населення України.

Чернігівська область не є виключенням у епідемічному середовищі України. Станом на 01.11.2010 в області під медичним наглядом перебуває 2173 ВІЛ-інфікованих (поширеність 195,6 на 100 тис. населення). Хворих на СНІД – 227 осіб (поширеність 20,4 на 100 тис. населення). Найвищі показники поширеності ВІЛ-інфекції у містах Прилуки та Чернігів, Талалаївському, Щорському, Прилуцькому районах.

Протягом 10 місяців 2010 року зареєстровано 441 новий випадок ВІЛ-інфекції. Рівень захворюваності у 2010 році зріс на 29% у порівнянні з аналогічним періодом 2009 року і становить 39,7 на 100 тис. населення .

Серед осіб, що зареєстровані протягом 2010 року, інфікувалися ВІЛ статевим шляхом 205 осіб (47%), шляхом ін’єкційного введення наркотичних речовин – 135 особи (31%). За віковою структурою найбільша кількість випадків ВІЛ-інфекції зареєстрована у віці 30-39 років – 165 осіб (37%) та 25-29 років – 85 осіб (19%), сумарно вікова група 20-39 років складає 56%. Чоловіки становлять 53% (234 особи), жінки 47% (207 осіб). Переважний шлях інфікування у жінок статевий – 65%, у чоловіків парентеральний (внаслідок введення наркотичних речовин ін’єкційним шляхом) – 50%.

Звертає на себе увагу те, що в області, як і в Україні в цілому, збільшується частка осіб, що інфікувалися статевим шляхом при високому рівні інфікування у середовищі ін’єкційних наркоманів – шприцевий шлях. Сучасний стан наркоманії – це «омолодження» споживачів наркотичних речовин, збільшення частки жінок серед загальної кількості наркоманів, зростання супутньої патології внаслідок вживання низькоякісних наркотичних виробів.

Особливістю поширення ВІЛ-інфекції серед жителів області є зростання питомої ваги випадків передачі ВІЛ статевим шляхом за рахунок статевих партнерів – споживачів ін’єкційних наркотиків.

Таким чином, два основні шляхи передачі ВІЛ-інфекції доповнюють та активізують один одного. Ще одна особливість епідемічного процесу–збільшення частки ВІЛ-позитивних жінок серед загальної кількості ВІЛ-інфікованих із домінуючим шляхом інфікування – статевим .

Заходи профілактики. Основна умова — ваша поведінка.

Попередження інфікування ВІЛ-інфекцією статевим шляхом :

- вибір сексуальних партнерів, сексуальна культура;

- захищений секс – використання презервативів (установлення мережі кондоматів у зручних для молоді місцях).

Попередження інфікування ВІЛ- інфекцією парентеральним (через забруднені шприці) шляхом:

- використання «чистих» шприців.

- відмова від вживання наркотиків;

- застосування замісної підтримуючої терапії;

Попередження інфікування ВІЛ від матері до дитини:

- ранній початок профілактичного лікування ВІЛ-інфікованої вагітної;

- профілактичне лікування немовлят, народжених від ВІЛ-інфікованих матерів;

- відмова від грудного вигодовування, використання сухих молочних сумішей.

Завдяки впровадженню комплексу профілактичних медичних заходів вдалося знизити ризик інфікування до 4,8%. Позитивним моментом є те, що протягом останніх років вирішено питання забезпечення дітей до року сухими молочними сумішами на 100% за рахунок коштів обласного бюджету.

В області забезпечений широкий доступ населення до безоплатного тестування на ВІЛ-інфекцію. Здати кров на обстеження на ВІЛ можна у будь-якому медичному закладі області. У всіх районних та міських лікарнях створені та функціонують кабінети Довіри. Дослідження здійснюються у лабораторії обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом, яка оснащена сучасною апаратурою та обладнанням.

Протягом 10 місяців 2010 року виконано понад 80 тис. обстежень на ВІЛ-інфекцію, з них понад 12983 – у групах підвищеного ризику захворювання (16% від загальної кількості обстежень).

Провідний медичний заклад регіону – обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом, який надає спеціалізовану медичну допомогу ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД. У складі центру функціонують: амбулаторно-поліклінічне відділення, лабораторія діагностики ВІЛ-інфекції, кабінет «Довіри» та інші підрозділи. Прийом ведеться за 8 спеціальностями: терапія, фтизіатрія, наркологія, дерматовенерологія, педіатрія, інфекційні хвороби, інфекційні хвороби дитячі, акушерство та гінекологія.

Боротьба із соціально небезпечними хворобами, насамперед, із ВІЛ-інфекцією/СНІДом є пріоритетним напрямком соціально-економічного розвитку територій, як на державному, так і на регіональному рівнях, питання протидії визначені як стратегічно важливі.

В області, на виконання Закону України «Про затвердження Загальнодержавної Програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки» рішенням сесії Чернігівської обласної ради 24 грудня 2009 року затверджена відповідна обласна Програма.

Заходи на виконання Програми координуються обласною радою з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу при обласній державній адміністрації на міжгалузевому і міжсекторальному рівнях.

На даний час прийнято 16 місцевих програм (3 міські та 13 районних), решта у стадії прийняття.

На сучасному етапі визнано два основні напрямки розв’язання проблеми боротьби з ВІЛ/СНІДом: запобігання інфікуванню ВІЛ (профілактика) і підтримка людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом.

ВІЛ-інфекція — здебільшого хвороба поведінки. На жаль, на сьогодні не існує ефективного методу захисту організму від інфікування ВІЛ шляхом вакцинації. Тому, основна увага у сфері профілактики приділяється модифікації ризикованої поведінки молоді через впровадження освітньо-інформаційних профілактичних програм, роботі в навчальних закладах, на робочих місцях, в осередках молоді, на вулицях. Значну роль у профілактичній роботі повинні відігравати засоби масової інформації, спрямовані на виховання здорового способу життя, інформування населення щодо шляхів передачі ВІЛ та засобів профілактики.

Найголовніше завдання подолання епідемії – це переривання епідемічного ланцюга і стабілізація епідемічного процесу. Зважаючи на те, що ВІЛ-інфекція/СНІД – поведінкове захворювання, зараження яким напряму залежить від способу життя, санітарної культури, рівня обізнаності молоді, запорука успіху полягає у профілактиці, формуванні відповідального ставлення до статевих відносин, до свого здоров’я та здоров’я оточуючих.

До вирішення цих питань причетні фахівці багатьох управлінь і громадських організацій. Досягти успіху і запобігти новим випадкам інфікування можна тільки поєднавши зусилля працівників: педагогічних, медичних, правових, соціальних та інших закладів і установ, конфесійних і громадських організацій за умови спільної координованої праці. Хворобу легше попередити, ніж лікувати. Від того, наскільки методично правильно буде організована профілактична робота, залежить результат, ціна якого – здоров’я і життя молоді.

Зупинимо СНІД разом!