Вашетко Микола Памфілович (06.02.1880-06.09.1960)

135 років від дня народження засновника української національної школи патофізіологів.

     Микола Памфілович Вашетко народився 6(18 лютого) 1880 року в селі Миколаївці (тепер Борзнянського району Чернігівської області) в селянській сім’ї Памфіла Вашетка. У 1908 році закінчив медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира. Працював лікарем клінічно-судового відділу Київського військового госпіталю, займався науково-дослідною роботою на кафедрі загальної патології під керівництвом професора В. К. Ліндемана. Підготував і у 1913 році захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини на тему: «К вопросу об обратном всасывании в почке».

      У 1914–1917 роках, під час Першої світової війни, працював військовим лікарем та брав участь в роботі Комісії з проведення наукових медичних курсів лікарів. З 1918 року – професор кафедри загальної патології на заснованому українському медичному факультеті, де вперше почав викладати патологію українською мовою. Після від'їзду до Варшави професора  В. К. Ліндемана у 1922 році та об'єднання кафедр української та російської лектури, у 1923–1931 роках був завідувачем кафедри загальної патології. Одночасно, у 1920–1924 роках, керував кафедрою фармакології. У 1931 році був заарештований у справі Спілки визволення України, звільнений, але працювати в Київському медичному інституті йому не було дозволено. Переїхав у Донецьк, де організував кафедру патологічної фізіології Донецького медичного інституту, якою керував до 1936 року. У 1936 році повернувся до Києва, де очолив кафедру патофізіології у Київському ветеринарному інституті.

     У роки Другої світової війни Микола Вашетко залишався у Києві. Коли восени 1941 року українським медикам вдалося добитися дозволу окупаційних властей на відновлення навчання у медичному інституті, професор Вашетко знову взявся керувати кафедрою патофізіології, але в 1942 році інститут був закритий. Після звільнення Києва від гітлерівців вченого-лікаря довго допитували щодо «співпраці з окупантами». Партійне керівництво викреслило вченого та його праці з історії медицини на довгих 15 років і тільки в період «хрущовської відлиги» з нагоди 80-річчя Миколи Панфіловича було присвоєно звання «Заслужений діяч України».

    Микола Вашетко славився як талановитий педагог і лектор, великий ерудит, вихователь молоді. Помер в Києві 6 вересня 1960 року. Похований на Байковому кладовищі.

       Наукова і громадська діяльність

    Автор понад 50 наукових праць, присвячених проблемам патофізіології нирок та сечовиділення, ролі нервової системи в регуляції обмінних процесів, впливу мікроелементів на організм тварини. Вивчав також питання приватної фармакології. Найбільш вагомим є праці в галузі токсикозів, патології нирок та сечоутворення, патології опорно-рухового апарату, а також про роль нервової системи в регуляції обмінних процесів.

    Підготував 15 докторів та понад 20 кандидатів наук. Його лабораторія була центром патологічної фізіології в Києві. Створив першу українську національну школу патофізіологів. У 1910–1914 роках був членом Медичної секції Українського наукового товариства, працював у Збірнику медичної секції ВУАН, де надрукував перші наукові праці українською мовою.

    Редактор журналу «Українські медичні вісті» (видання Київського медичного інституту), де у 1924 році була надрукована праця «Психотерапія та народна медицина», у 1927 році – «Деякі антропометричні дані виміру людності наддніпрянської Київщини та Чернігівщини, що відіграє значну роль для української антропології».

Ірина Воронцовська, головний бібліограф Чернігівської наукової медичної бібліотеки