Зокрема, гості програми відреагували на численні звернення громадян щодо дефіциту медиків у сільській місцевості, які переймаються лікуванням COVID-19. З цього приводу начальник Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петро Гармаш зауважив: « На жаль, районні програми нині фінансуються недостатньо, через це в області відчувається дефіцит лікарських кадрів. Поки місцева влада не потурбується належним чином про створення прийнятних соціально-економічних умов для медиків, не запрацюють відповідні програми, така ситуація буде зберігатися надалі. Тому є приклади, коли лікарі у сільській місцевості змушені обслуговувати до 12 населених пунктів. Втім, така проблема виникла не сьогодні, роками ми спостерігаємо тенденцію, коли сільська медицина не наповнюється молодими кадрами. Відтак у кожному із центрів ПМСД створені мобільні бригади (загалом по області їх налічується 66), що займаються відбором аналізів у хворих на коронавірусну інфекцію за направленням сімейного лікаря. Роботи із діагностики хвороби в області виходять на новий якісний рівень, найближчим часом в регіон надійде обладнання для кількох ПЛР-лабораторій, яких, до речі, буде створено ще 5 – у Чернігові та містах обласного підпорядкування».

У свою чергу медичний директор КНП «Чернігівський районний центр ПМСД» Оксана Логвинчук наголосила: у разі тимчасової відсутності медичного працівника через хворобу, його функції повинен виконувати інший лікар, причому надавати необхідну допомогу у повному обсязі, згідно з визначеним пакетом послуг на первинній ланці. Тобто, зокрема, у Чернігівському районі є певний резерв лікарських кадрів. А загалом на COVID-19 перехворіло 1250 медичних працівників Чернігівщини, з яких вже 1005 – одужали.

«Звісно, ситуація із дефіцитом медичних працівників не може не турбувати жителів тієї чи іншої місцевості, – підтверджує Петро Гармаш, – тому я раджу їм звертатися до органів місцевого самоврядування, які повинні потурбуватися про вирішення цих питань належним чином».

Щодо розбіжностей в офіційній кількості хворих на коронавірус, то Петро Гармаш зазначив: профільне управління користується даними обласного лабораторного центру стосовно кількості підтверджених ПЛР-досліджень. Причому такі дослідження здійснюються виключно за направленням сімейного лікаря: «На сьогодні 18 лікувальних установ Чернігівщини входять до переліку медичних закладів, що можуть надавати допомогу хворим на коронавірусну інфекцію, з яких 17 підписали відповідні договори із НСЗУ. Зараз над цим працює і Прилуцька ЦРЛ. Профільним пакетом НСЗУ регламентовано наявність певного обладнання, лікарів-спеціалістів, зокрема, не менше 4 анестезіологів, бригади з інфекціоністами та терапевтами, середнім персоналом. У такому випадку НСЗУ буде фінансувати цей медичний заклад. За ці кошти лікарня може потурбуватися про своє матеріально-технічне забезпечення і також ці гроші використовують для спеціальних доплат медичним працівникам, що працюють із хворими на COVID-19».

Як розповіла лікар-терапевт зі спеціальності «інфекційні хвороби» КНП «Чернігівська центральна районна лікарня» Ірина Тесленок, до безкоштовного «ковідного» пакету входять витратні матеріали, бактеріальні, тромболітичні, знеболювальні препарати. Також ним передбачено і проведення рентгенографії. Тобто, основні матеріали для лікування цього захворювання забезпечуються самим лікувальним закладом. А от комп’ютерна томографія у будь-якому випадку платна.

Також спікери спростували думку стосовно дефіциту кисню у лікарнях, зазначивши – кисневі концентратори є скрізь, втім, деінде вони не можуть проводити кисневу терапію одночасно великій кількості пацієнтів.

«Так нині в закладах області працює 360 кисневих концентраторів, киснем забезпечено 606 ліжок (221 ліжко має доступ до централізованої подачі кисню). Передбачається, що до кінця поточного тижня в райони області буде направлено чергову партію кисневих концентраторів. Крім того, майже 60 мільйонів гривень надійде в область з держбюджету для забезпечення хворих кисневою терапією, зокрема і на реконструкцію відповідних систем у лікарнях», – розповів Петро Гармаш.