26 травня виповнилось 95 років з дня народження Сидорука Фавста Федоровича який продовжив справу батька. І хоч народився на Вінничині, дитячі та юнацькі роки Фавста Федоровича пройшли на Ічнянщині, куди його батька призначили головним лікарем районної лікарні.

У 1942 році юнака призвали до лав Радянської Армії. Після демобілізації вступив до Одеського медичного інституту, згодом перевівся до Чернівецького медичного інституту. Після закінчення за направленням працював хірургом Прилуцької міської лікарні Чернігівської області, а в 1953 році переведений на роботу в Козелецьку районну лікарню, де працював завідувачем хірургічного відділення, а згодом – головним лікарем.

Його називали хірургом від Бога, хірургом з золотими руками. За 50 років праці в лікарні Фавст Федорович зробив тисячі й тисячі надскладних операцій. Оперував усіх: і дітей, і дорослих. Пацієнти були щиро вдячні хірургу за високий професіоналізм, порядність і відповідальність. У 1965 році Фавсту Сидоруку присвоїли почесне звання «Заслужений лікар УРСР», а в 1972 році Фавст Федорович захистив кандидатську дисертацію «Безшовне з’єднання ран шлунка». Він неодноразово обирався депутатом районної, селищної і обласної рад депутатів трудящих. Був головою комісії з охорони здоров’я і соцзабезпечення, тричі – членом райвиконкому. Нагороджений орденом Леніна, бойовими орденами та медалями. Ім’я Фавста Федоровича Сидорука, першого почесного громадянина Козельця, увічнено в меморіальній дошці на будівлі Козелецької центральної районної лікарні.