115 років з дня народження Василенка Володимира Харитоновича (1897-1987), терапевта, академіка, лауреата Державної премії СРСР. Народився у Києві. Трудову діяльність починав у Бобровиці. Завідував кафедрою 1-го Московського медичного інституту, працював директором Всесоюзного інституту гастроентерології. Наукові праці присвячені кардіології, гастроентерології, патології нирок, легень та ін.

165 з дня смерті Велланського (Кавунника) Данила Михайловича (1774-1847), видатного хірурга, уродженця Борзни, автора наукових праць «Пролюзія до медицини як ґрунтовної науки», «Біологічне дослідження природи», які мали велике значення для науки того часу. Навчався, працював і помер у Петербурзі.

120 років з дня народження Гецова Герасима Борисовича (1892-1980), талановитого педіатра та організатора медичної освіти у Чернігові. Народився у Чернігові. Вагомий вклад зробив в галузі материнства та дитинства. Автор багатьох наукових праць.

65 років з дня народження Гойди Ніни Григорівни (1947), доктора медичних наук, заслуженого лікаря України, професора. Народилася в с. Бірки Бобровицького району. Займаючи відповідальні посади в Міністерстві охорони здоров’я України, приділяє велику увагу питанням материнства та дитинства. Автор майже 200 наукових праць.

130 років з дня смерті Заблоцького-Десятовського Павла Парфеновича (1814-1881 ), учня М.І. Пирогова, видатного російського хірурга, професора Петербурзької медико-хірургічної академії. Народився у Мефедіївці Новгород-Сіверського повіту. Працював в галузі отоларингології, стоматології, венерології, урології. Автор багатьох наукових праць.

175 років з дня народження Ковнера Савелія Григоровича (1837-1896), відомого лікаря та історика медицини. Народився у Чернігові. Більше двадцяти років працював земським лікарем у Ніжині. Його фундаментальні праці «Історія медицини», «Історія середньовічної медицини» не втратили своєї цінності і донині.

120 років від дня народження Ковтуновича Гаврила ( 1892-1961 ), талановитого хірурга. Народився у с. Кисилівка Сосницького району. Організатор школи хірургів. Працював на Житомирщині, Львівщині, в Білорусі, Росії, Грузії. Автор 5 монографій та 63 наукових праць.

275 років з дня народження Крутня Матвія Самсоновича (1737-1770), доктора медицини. Народився у Чернігові. Навчався у Києві, Петербурзі. Стажувався в Лейденському університеті, де захистив дисертацію «Про жування». Служив дивізійним лікарем в діючій армії.

115 років з дня народження Масика Григорія (1897-1978), видатного лікаря. Народився у с. Сем’янівка Конотопського повіту. Працював в Чехословакії, Німеччині, США.

155 років з дня народження Підвисоцького Володимира Валеріановича (1857-1913), відомого патолога. Народився у с. Максимівка Ічнянського р-ну. Працював в Одесі та Петербурзі. Створив школу загальних патологів і патофізіологів. Автор багатьох наукових праць. Особливо відомим був його підручник «Основи загальної та експериментальної патології», який неодноразово перевидавався в Росії та за кордоном.

265 років з дня народження Руцького Іллі Васильовича (1747-1786), видатного чумолога. Народився у с. Високе Прилуцького району. Боровся з чумою на півдні України. Написав докторську дисертацію, в якій довів неефективність застосування ртутних препаратів при лікуванні чуми. Потім в Москві обіймав посаду головного акушера.

260 років з дня народження Стефановича-Донцова Якова Васильовича (1752-1829), доктора медицини. Народився на Чернігівщині. Навчався в Чернігівському колегіумі. Працював на Київщині, в Острі, викладав у медичній школі при Петербурзькому сухопутному шпиталі. Написав праці «Про епіому», «Про сухі пологи», «Про ріжки».

170 років з дня смерті Чаруківського Прохора Олексійовича (1790-1842), терапевта, доктора медицини, професора. Навчався у Чернігівському колегіумі. Працював у Козелецькому повіті та Росії. Першим у Росії ввів перкусію та аускультацію як методи об’єктивного обстеження хворого. Автор творів «Паталогічна семіотика», «Про стетоскоп і ознаки, які за його допомогою відкриваються», «Досвід системи практичної медицини».