На жаль, Україна – держава, в якій ситуація із цими інфекціями вкрай незадовільна, адже вона посідає одне з перших місць в Європі як за кількістю інфікованих, так і за темпами розповсюдження збудника. А от Чернігівщина, у свою чергу, належить до областей з найвищою захворюваністю серед громадян. За офіційною статистикою, нині в області живуть понад 6 тисяч ВІЛ-інфікованих та близько тисячі, заражених на туберкульоз. Звісно, у медиків є все для того, щоб ефективно лікувати ці захворювання, здійснювати патронаж та своєчасно виявляти збудника. Але одних зусиль лікарів недостатньо для покращення ситуації.

Кілька років поспіль фінансовою складовою профілактики та лікування ВІЛ та туберкульозу в Україні переймався Глобальний фонд. Нині ж ситуація змінилася, що змушує владу та медиків шукати інші шляхи якщо не повного подолання проблеми, так хоча б взяття її під контроль. І розпочати вирішили з розробки відповідної стратегії.

Як зазначила заступник голови-керівник апарату облдержадміністрації Наталія Романова: «Дана стратегія має за мету забезпечити сталий розвиток протидії цим захворюванням, забезпечити в тому числі перехід фінансування за рахунок Глобального фонду до фінансування за рахунок державних та місцевих бюджетів. Документ опрацьовано міжсекторальною робочою групою, підготовлено проект регіонального плану заходів.

Передбачається, що галузева стратегія буде носити пацієнторієнтований характер. Тобто, до кожного з них будуть застосовуватися індивідуальні підходи в лікуванні, зокрема, такі, коли хворий, не перебуваючи у стаціонарі, буде самостійно приймати ліки під час скайп-зв’язку із лікарем. Вважається, що це зекономить час, адже йому не треба буде їздити до поліклініки та підвищить довіру пацієнта до терапії. Також у документі буде визначено особливу роль органів місцевого самоврядування та первинної ланки надання меддопомоги у лікуванні ВІЛ-інфекції та туберкульозу.

Чи спрацюють основні аспекти стратегії – покаже час. Втім, чернігівські медики вже намагаються дотримуватися міжнародних стандартів та визначили для себе найголовніші завдання і навіть розмірковують над кінцевим результатом, про що, зокрема, розповіла виконуюча обов’язки головного лікаря КЛПЗ «Чернігівський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом» Галина Лисенко, наголосивши: «Цілі, які поставлені на Генеральній асамблеї ООН – до 2020 року досягти показника «90-90-90», що означає виявити 90% людей, які живуть із ВІЛ/СНІД. З цих 90% – 90% повинні отримувати лікування. З цих 90%, які отримують лікування, 90% повинні бути на визначальному рівні вірусного навантаження. Тобто, лікування, яке вони отримують, повинно бути ефективним».

Отже, на думку учасників засідання, такі амбітні цілі сприятимуть прискореному подоланню епідемії туберкульозу та ВІЛ-інфекції. Звісно, при виваженому підході до фінансування програми.

Відтак, поки на диспансерному обліку в медичних закладах області перебуває 3838 ВІЛ-інфікованих – тільки 71% з тих 90%, які повинні досягти чернігівські медики. АРТ отримують 2135 людей – 56% від тих,хто перебуває на диспансерному обліку, тільки 44% від того показника, якого необхідно досягти.

Особлива увага в подоланні епідемії цих небезпечних інфекцій повинна належати первинній ланці, тому в області постійно проходять навчання медичних працівників щодо застосування швидких тестів на ВІЛ.

Загалом, учасники засідання одностайні у думці, що у зв’язку із децентралізаційною реформою велика частка роботи по боротьбі зі ВІЛ-інфекцією та туберкульозом припадатиме на місцеві органи влади та медиків в районах, що повинно значною мірою вплинути на нинішні показники захворюваності на Чернігівщині.