Згідно з наказами профільного міністерства, лікувальні заклади повинні щотижнево оприлюднювати цифри щодо наявності тих або інших медикаментів. Вважається, що це дає змогу широкому загалу дізнаватися, чим збираються лікувати конкретного пацієнта та чи варто йому при перебуванні в стаціонарі турбуватися про придбання медикаментів власним коштом. Відтак, як вважають громадські дослідники, в більшості випадків цієї інформації у відкритому доступі немає, а та, що є, швидко втрачає актуальність.

Це – не нагальна потреба – запевняють медики. Тим паче, що для того, щоб оперативно щотижнево оприлюднювати кількість медикаментів, необхідно вивільняти двоє-троє людей, які б тільки цим питанням і переймалися. Зате існує більш серйозна проблема, яка варта першочергової уваги Міністерства охорони здоров’я України, а саме – недостатність фінансування закупівлі медикаментів. Ось що з цього приводу розповів головний лікар Чернігівської центральної районної лікарні Дмитро Руденко: «Якщо ми заберемо з фінансування лікарні кошти на зарплату, енергоносії, то на всі інші витрати по Чернігівський ЦРЛ залишається 5,7%. З них треба проплатити бензин, обслуговування ліфтів, харчування, телефонні послуги, відрядження, пільгові пенсії. І в результаті на ліки на одного хворого залишається «гігантська» сума – 8–9 грн. Сюди входить хірургічний інструментарій, деззасоби і таке інше Це при тому, що лікарня сама намагається ці гроші заробити. Про що ми ведемо мову? Замість того, щоб читати нам моралі, що ми повинні робити, ви б краще ставили питання перед Верховною Радою, щоб у медзакладах покращили фінансування ліків!»

Втім, організатори засідання розуміють цю проблему та вважають, що громадський контроль повинен сприяти прозорості роботи медичних закладів, а накази Міністерства охорони здоров’я повинні виконуватися. На що медики відповідають – накази взяті до уваги, хоча і недосконалі, але виконуються.

Стосовно оперативності викладення інформації заступник начальника Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Алла Здор зазначила: «Я обрахувала, скільки коштує автоматизувати процес отримання даних кожного дня на сайті закладу – 3 мільйони гривень одне робоче місце! Тому, ті залишки, які ми висвітлюємо – вони застарілі. Достатньо хірургам надати протягом тижня ургентну допомогу кільком пацієнтам, достовірні дані про наявність медикаментів зміняться. Більш того, велика частка людей нині користується безкоштовними медикаментами за рахунок бюджетів. Достатньо згадати гемодіалізних хворих, на яких щорічно використовується до 60–ти мільйонів гривень на рік. Ми видали свій наказ про оприлюднення інформації згідно з наказом МОЗ України та бажанням громадськості знати, як працюють лікарні. Ми його висвітлюємо, як можемо».

Отже, хоча учасники засідання і не отримали всіх відповідей, зате, певна кількість питань було знято. Присутні дійшли висновку: якщо фінансування медикаментозної терапії буде відповідним, тоді і проблема оприлюднення залишків ліків перестане бути актуальною. Водночас учасники засідання погодилися – громадський контроль за використанням ліків повинно змусити Міністерство охорони здоров’я звернути особливу увагу на належне виділення коштів для лікування пацієнтів з державних джерел.