Реформуванням вітчизняної системи охорони здоров’я, а відтак, наближенням її до європейських стандартів, передбачено суттєві зміни у галузі екстреної та невідкладної медичної допомоги громадянам. Тому низка документів, зокрема, проект постанови Кабінету Міністрів України про внесення змін до постанови від 21.11.2012 року №1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги», обумовлює нові стандарти та підходи до роботи «швидкої». Якщо нині на виклики до пацієнтів та постраждалих виїжджають або фельдшерські, або лікарські, або спеціалізовані бригади інтенсивної терапії, то, згідно з новаціями, таку практика буде реорганізована. Зокрема, начальник профільного управління Міністерства охорони здоров’я України Тетяна Тимошенко, яка проводила конференцію, пояснила, що лікарі повинні працювати лише у стаціонарах та в окремих підрозділах системи екстреної меддопомоги, а виїжджати на виклики можуть спеціалісти, які пройшли відповідну підготовку з лікування ургентних станів у медичних вишах різних ступенів. «Втім, на жаль, такі відділення невідкладних станів, які співпрацюватимуть зі «швидкою», в Україні практично не створені. Звичайно, на період, поки такі відділення не запрацюють, вони працюватимуть лише на догоспітальному етапі. Звичайно і те, що фаховість лікарів медицини невідкладних станів не дозволяє їм працювати повною мірою в Emergency Departament. Тому для лікарів невідкладних станів будуть розроблені програми підвищення кваліфікації. Сподіваюся, що цей перехід буде плавним і кінцевого результату слід очікувати не раніше,ніж через 5 років», – зазначила посадовець.
Головний аргумент на користь реорганізації системи екстреної меддопомоги такий: відповідно до статистичних досліджень, лише 20% викликів по Україні потребують негайного інтенсивного лікування та швидкої госпіталізації, інші – це стани, при яких лікар не потрібен. Йдеться про гіпертонічні кризи, загострення хронічних захворювань, застудні прояви, перевезення зі стаціонару в стаціонар тощо. А у разі, коли парамедик разом з інструктором з надання екстреної допомоги не зможуть надати кваліфіковану допомогу, вони, за словами Тетяни Тимошенко, завжди матимуть можливість проконсультуватися з лікарем через скайп - зв’язок чи по телефону. Також Тетяна Тимошенко розповіла про систему підготовки парамедиків, що відбуватиметься на базі бакалаврату у вишах, та пояснила: «МОЗ розуміє, що ланка догоспітальної допомоги нині недофінансована. Тому, працюючи над цією проблемою, ми вважаємо, що доцільно відокремити статтю фінансування цього напрямку діяльності, як і роботу приймальних відділень стаціонарів».
На думку учасників конференції, участь в якій взяв і заступник начальника Управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації Володимир Пулін, такі зміни спонукають до вирішення низки питань. Зокрема, куди працевлаштовуватимуть колишніх лікарів «швидкої», де і як готуватимуть інструкторів та парамедиків, яким чином в лікувальних закладах з’являться спеціальні відділення екстреної та невідкладної меддопомоги, чи матимуть законне право парамедики застосовувати наркотичні знеболюючі препарати і взагалі, чи не втратять лікарі та фельдшери «швидкої» чесно зароблені надбавки до заробітної плати за роботу в особливих умовах? Тетяна Тимошенко не залишила без відповіді ці запитання і наголосила, що алгоритм введення цих новацій буде тільки розроблятися. Втім, в регіонах вже повинні вишукувати кошти задля створення нових медичних структур.
Прес-служба Управління охорони здоров’я
Чернігівської облдержадміністрації
|