Актуальні питання перезапуску первинної ланки медичної допомоги та покращення медичного обслуговування на селі обговорили на селекторній нараді з керівниками і представниками регіональних департаментів, заступниками голів ОДА, в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун та заступник міністра Павло Ковтонюк.

«Треба докласти всіх зусиль, щоб пришвидшити перехід на нову систему, бо вона дасть більше фінансування на первинну ланку. Друга важлива складова – це автономізація медичних закладів», – наголосила Уляна Супрун.

Всі підзаконні й нормативні акти, які будуть регулювати фінансування реформи, Міністерство подасть, коли законопроект буде підписаний Президентом. В.о. міністра нагадала, що на перехідний період для первинної ланки медичної допомоги залишиться субвенція, згідно з внесеною у законопроект правкою.

Уляна Супрун привернула увагу до нової позиції керівника комунального підприємства, яким має стати медичний заклад. Це буде людина, яка відповідає за реформування закладу, керівник змін, що повинен бути хорошим менеджером. Головний лікар не буде тепер єдиним керівником медичного закладу, він відповідатиме за лікування, як це є в більшості країн Європи. А менеджер буде керувати адміністративними та фінансовими питаннями.

Павло Ковтонюк розповів, що ця нарада – проміжна перед великою зустріччю в Києві щодо детального плану імплементації реформи на 2018 рік. До того часу будуть напрацьовані документи, які направлятимуть впровадження реформи.

«Для того, щоб органічно увійти в реформу, цей законопроект варто було проголосувати влітку цього року, тоді ми були б готові почати реформу в січні. Проголосували законопроект у жовтні, Президент підпише його в листопаді, тому в повній мірі з 1 січня нова модель фінансування не буде працювати. Ми з вами спільно погодимо план імплементації, який почнеться протягом року, конкретні дати і кроки ми обговоримо на наступній великій нараді», – сказав Павло Ковтонюк.

Основні кроки впровадження реформи:

– автономний статус закладу – медичний заклад не зможе працювати за договором з пацієнтом, якщо він не перебуватиме в статусі комунального некомерційного підприємства. Це можна розпочинати робити вже зараз, відповідні методичні рекомендації міністерство розіслало і готове консультувати додатково;

– можливість працювати з електронною системою, бо робота йтиме з електронним реєстром;

– підготувати людей, щоб вони могли обрати свого лікаря, куди для цього йти, як його шукати і як оформлювати документи.

Також Павло Ковтонюк зосередив увагу на законопроекті № 7117 про медичне обслуговування у сільській місцевості, що передбачає з наступного року додаткові кошти зі спеціального фонду державного бюджету на всі області. Голосування за нього в другому читанні очікується найближчим часом. МОЗ разом з Мінрегіоном наперед готує необхідний пакет підзаконних актів, а саме – паспорту бюджетної програми, як будуть розподілятися кошти, виділені під реалізацію законопроекту. Також розробляються, разом із Міністерством регіонального розвитку, рішення та моделі організації первинної допомоги, під які підуть ці цільові кошти.

В.о. міністра та її заступник відповіли на питання, які поставили представники регіонів.

Амбулаторії, так само, як Центри первинної медико-санітарної допомоги зможуть заключати договори з Національною службою охорони здоров’я. До цього часу на місцях необхідно визначитися, наголосив Павло Ковтонюк, які функції в об’єднаній громаді яка установа виконуватиме. Деякі з них варто об’єднувати на більш високому рівні, такі як бухгалтерія, методичні аспекти, статистика – те, що в амбулаторіях неможливо втілити і варто зосереджувати в центрах. Центри повинні лишатися там, де є велика кількість населення – 20-30 тис. Павло Ковтонюк попросив на мережі первинки кожного регіону, на конкретних закладах відпрацювати, щодо яких функцій Об’єднані територіальні громади можуть укласти договори з Центрами первинної медико-санітарної допомоги, а які виконуватимуть амбулаторії на місцях. Представників же громад він закликав підійти до цього питання з точки зору економічної доцільності.

«Ми не можемо заборонити громаді в шість тисяч мати двох бухгалтерів і трьох методистів, але тоді кошти, отримані за пацієнтів, «розмажуться» і будуть недостатніми», – зауважив заступник міністра.

Ще одне актуальне питання – щодо ліцензування медичних закладів. Ліцензійні умови для первинки в Міністерстві вже оновлені, наразі очікується підписання законопроекту, і все буде зроблено, щоб при переході в статус комунального неприбуткового підприємства ліцензування відбувалося максимально швидко.

На обласному рівні є готовність оплатити з бюджету курси підвищення кваліфікації для менеджерів лікувальних закладів. У Міністерстві охорони здоров’я, в свою чергу, визнали такі тренінги дуже актуальними і погодилися розробити методичне обґрунтування.

З отриманою інформацією домовилися готуватися до ґрунтовної зустрічі за два-три тижні.