У 2012 році виповнюється 210 років з часу заснування лікувального закладу, який відомий сьогодні як «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня».

У 1787 році в Максаковському монастирі Н-Сіверської єпархії Чернігівської губернії, вперше на Україні, був організований заклад для лікування психічних хворих на 24 місця. Тільки наприкінці XVІІ – початку ХІХ століть сформувався медичний підхід до душевнохворих. Так, в 1762 році цар Петро ІІІ наказав не відсилати божевільних людей до монастирів, а організовувати для них «нарочитый дом – Доллгауз». Однак, реалізовуватись він почав лише з 1775 року, коли були створені «Приказы общественного призрения» та Богоугодні заклади при них. Перші такі будинки були відкриті в 1776 році в Новгороді та Москві.

В 1802 році в м. Чернігові був відкритий будинок для божевільних, який підпорядковувався «приказу общественного призрения». З цього моменту і розпочалася історія нашої лікарні.

Слово «психіатрія» з грецької означає «лікування душі». Засновником наукової психіатрії, як і всієї медицини, вважається Гіппократ. Він писав: «Насолода, радість, сміх, ігри, а з іншої сторони засмучення, смуток, незадоволеність, скарги, безумовно йдуть від мозку. Від нього ми стаємо божевільними і маримо».

Історія нашої лікарні увібрала в себе віхи, які характеризують шлях пройдений вітчизняною психіатрією за останні два століття. Сьогодні фахівців турбує зростання кількості психічних захворювань, кількість людей з межовими станами. Згідно прогнозів Всесвітньої організації охорони здоров’я до 2020 року психіатричні захворювання займуть лідируючі позиції в світі за кількістю хворих. Це та жертва, яку платить суспільство за теперішній його стан, за урбанізацію, яка набула глобальних масштабів, де техніка диктує людині свої умови. І, як наслідок екологічні ситуації, які не просто погіршуються, а практично переростають в масштабні зони лиха.

Тому наразі не просто назріла, а є вкрай необхідною проблема реформування та удосконалення психіатричної служби з урахуванням проблем сьогоднішнього і особливо завтрашнього дня.

На часі створення такої системи психіатричного медико-соціального обслуговування населення, яка б включала в себе профілактику психічних захворювань, їх виявлення та лікування на ранніх стадіях, ефективну підтримуючу терапію у випадках стійких форм захворювань, соціально-реабілітаційну діяльність.

Надання психіатричної допомоги багатогранне і не є суто медичним явищем. В значній мірі це соціально-профілактична, соціально-відновлююча і соціально-захисна функція. Ця робота гуманного характеру, як по відношенню до конкретної людини, так і до самого суспільства взагалі.

Всі перераховані проблеми, в цілому, лежать на плечах трудового колективу Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні. Необхідно сказати, що наш колектив з поставленими завданнями гідно справляється. Вперше в Чернігівській області в нашій лікарні відкритий лікарняний храм в ім’я ікони «Всіх скорботних радість». Започатковано, так звану, пасторську психіатрію. Зважаючи на духовну потребу в цьому, серед пацієнтів, їх родичів та співробітників було прийняте рішення щодо спорудження каплички. В 2009 році 29 вересня Архієпископом Чернігівським та Новгород-Сіверським Амвросієм була введена та освячена капличка ім. св. Пантелеймона. Побудована вона була виключно стараннями та на пожертви наших співробітників. Дерев’яна капличка органічно вписалась у ландшафт території. Дивлячись на неї, виникає відчуття, що вона там була завжди.

З 2003 року розроблений проект ландшафтного благоустрою території з метою впровадження в лікування хворих ландшафтної терапії. За останні роки територія лікарні перетворилась в паркову зону. Кожний рік на території лікарні проводиться виставка квітів та народних ремесел.

Наші лікарі та весь медичний персонал вкладають в лікування хворих свій професіоналізм, терпіння та милосердя, щоб допомогти душі хворого відновитися. Ми сподіваємось, що держава правильно та об’єктивно оцінить масштаб проблеми, належним чином оцінить щоденну, копітку працю всіх працюючих в психіатрії.