З давніх-давен лікарі стояли на сторожі збереження людського здоров’я. Починаючи з доволі примітивних уявлень стосовно механізмів хвороб, вони поступово рухались вперед в своїх знаннях, що давало змогу розвиватися медичній науці.

Лікарі стародавнього світу сприймали людину як цілісність, а медицину – як мудрість. Лікар повинен бути філософом, стверджував Гіппократ. Однак аж до XVIII ст. широко використовувались такі лікувальні заходи, як кровопускання, труполікування (лікування препаратами з мумій, кісток, органів, черепів).

Протягом останнього сторіччя зміни у розумінні захворювань дали набагато більше відкриттів, і сьогодні ми маємо досить високий рівень медицини. Але на практиці лікарі часто забувають про цілісність людини і втрачають філософію здорового способу життя. Мабуть, якісно новий рівень дасть лікарю володіння знаннями і здобутками цивілізації одночасно з філософським мисленням.

У Чернігівській обласній науковій медичній бібліотеці до дня медичного працівника діє книжково-ілюстративна виставка «Від Гіппократа до сьогодення», на якій представлені праці та книги про життя та діяльність великих стародавніх та сучасних лікарів: Гіппократа, Галена, Авіцени, Пирогова, Заболотного, Войно-Ясенецького, Боткіна, Амосова та ін.