У порівнянні з минулим роком рівень ВІЛ-інфікування населення Чернігівщини зменшився, проте смертність серед хворих на СНІД зростає. Тому профілактика вірусу імунодефіциту людини – чи не найефективніший метод боротьби з ВІЛ/СНІД. Такого висновку дійшли учасники засідання «круглого столу» «Партнерство заради взаємодії», яке відбулося 15 серпня 2012 року за участі представників владних структур, працівників КЗ «Обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом», а також неурядових громадських організацій, що опікуються цією проблемою.

Епідемія ВІЛ/СНІД в Україні є однією з найтяжчих серед країн Східної Європи та країн СНД. Про це свідчать хоча б такі цифри – щоденно у 58 осіб встановлюється діагноз ВІЛ-інфекції, у 25 осіб – СНІД, 10 з інфікованих помирають. Згідно з офіційними даними, минулого року в Україні під диспансерним наглядом перебувало 120 тис. осіб (264,3 на 100 тис. населення), з них понад 18 тис. з діагнозом СНІД (41,2 на 100 тис. населення). Чернігівська область не є виключенням в епідемічному середовищі України – станом на 01.07.2012 р. під медичним наглядом в області перебувало 2554 ВІЛ-інфікованих ( 234,4 на 100 тис. населення), хворих на СНІД - 338 осіб (31,0 на 100 тис. населення). Найвищі показники поширеності ВІЛ-інфекції вже тривалий час спостерігаються у містах Прилуки (404,2 на 100 тис. населення), місті Чернігові (381,7 на 100 тис. населення), Щорському (371,4 на 100 тис. населення), Талалаївському (350,1 на 100 тис. населення) районах.

Статевий шлях інфікування ВІЛ в області залишається на першому місці і становить 64%. На другому місці – інфікування ВІЛ внаслідок парентерального введення хімічно активних речовин – 35%. Діти , народжені від ВІЛ-інфікованих матерів, яким встановлено ВІЛ-позитивний статус, становлять 1%. Між тим, структура зараження ВІЛ-інфекцією останніми роками змінилася, адже тривалий час ін’єкційні наркомани посідали перше місце у загальній кількості зараження ВІЛ-інфекцією. Таким чином, найголовніше завдання подолання епідемії – переривання епідемічного ланцюга та стабілізація процесу.

Тому медики, представники громадських організацій впевнені : основна умова профілактики епідемії – пропагування здорового способу життя та безпечна поведінка, виважений підхід до вибору статевого партнера, сексуальна культура і захищений секс для попередження поширення інфікування статевим шляхом. Для профілактики інфікування шляхом введення хімічно активних речовин необхідно відмовитися від вживання ін’єкційних наркотиків, використання стерильних шприців, застосування замісної підтримуючої терапії. А ось для профілактики інфікування ВІЛ від матері до дитини слід застосовувати ранній початок профілактичного лікування ВІЛ-інфікованої вагітної, елективний кесарський розтин, відмова у таких випадках від грудного вигодовування, застосування штучних сумішей.

Якщо медики Чернігівщини мають все необхідне для своєчасного виявлення ВІЛ-інфекції та її ефективного лікування, то громадські організації, що опікуються цією проблемою, в умовах обмеженого фінансування шукають найдешевшого способу профілактики та лікування вірусу імунодефіциту, адже вони опікуються винятково тими пацієнтами, які належать до груп ризику. Втім, для того, щоб їхня робота була ефективною, громадські неурядові організації відчувають брак людських і фінансових ресурсів. Громадські організації не мають змоги забезпечити кожного споживача хімічно активних речовин необхідною кількістю шприців, всіх інших – безкоштовними презервативами. Наприклад, директор Чернігівського відділення Всеукраїнської мережі людей, що живуть із ВІЛ/СНІД Анжела МОЙСЕЄНКО під час засідання «круглого столу» запропонувала серед великих груп ВІЛ-інфікованих виявляти лише ВІЛ-позитивних громадян та лише їх забезпечувати всіма необхідними засобами профілактики та саме для них застосовувати лікування у повному обсязі. У свою чергу регіональний координатор Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД в області Алла КАЛІНІНА представила спеціальну програму «Лікування як профілактика», якою передбачено концентрація зусиль всіх зацікавлених сторін на клієнтах з груп ризику, застосовуючи до них максимально ефективну діагностику, потужну антиретровірусну терапію, комплексний індивідуальний підхід, такий, коли з кожним ВІЛ-позитивним комплексно працюватимуть медики, психологи, вузькоспеціалізовані фахівці з урахуванням особливостей перебігу його захворювання. Втім, представники громадських організацій вважають, що такі плани поки тільки наміри і мають лише декларативний характер, адже соціальні працівники (один на кожні 90 ВІЛ-інфікованих) фізично не здатні займатися повноцінним супроводом своїх клієнтів.

Щодо загальних тенденцій у розвитку епідемії ВІЛ/СНІДУ в області, як зазначила заступник головного лікаря КЗ «Обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом» Ніна ТОВЧИГА, позитивним є те, що рівень інфікування вірусом імунодефіциту зменшився, зокрема, серед наркозалежних та вагітних, хоча, рівень смертності від власне СНІДу зріс, адже найчастіше хворі помирають від асоційованих інфекцій, зокрема, туберкульозу. Все частіше заражується не молодь, а люди працездатного віку – 30-40 років. «Тому, - вважає Ніна ТОВЧИГА, - необхідно кардинально змінити загальні підходи до профілактики ВІЛ-інфекції».