Всесвітньо відомий хірург, професор Юрій Юрійович Вороний (згідно метрикам Георгій Георгійович. Пізніше він змінив своє ім’я і по батькові) народився у 1895 році в с. Журавка Варвинського району в сім’ї професора математики Варшавського університету Георгія Вороного. До речі, його батьку, Георгію Вороному в цьому році на Чернігівщині відмічається на державному рівні 145-річчя від дня народження. Його ім’я стоїть в одному ряду з іменами найвідоміших математиків світу, в якому гармонійно поєднувались обдарування геометра й аналітика, віртуоза математичного аналізу. Загальновідомі «діаграми Вороного» сьогодні широко використовуються в робототехніці, біоінженерії, кристалографії тощо.

Рід Вороних походить із старовинного козацького роду. Дід Юрія Вороного був професором словесності і викладав в Ніжинському ліцеї та був директором Прилуцької гімназії. Він на власні кошти збудував у рідній Журавці школу для сільських дітей, заснував безкоштовну народну бібліотеку-читальню. Стараннями Вороних у Журавці ще 1885 року було збудовано один із перших на цілу Російську імперію заводів із переробки лікарських рослин. Крім того, брат Юрія Вороного, Олександра Вороний винайшов спосіб лікування раку (1938), але після доносу був заарештований і загинув в засланні. Взагалі ж, вся родина Вороних зазнала репресій і поневірянь, тому мало хто знає про цей славний рід, представники якого зробили великий внесок в медичну, культурну, духовну скарбницю України.

Дитинство Юрія Вороного пройшло в Варшаві. Закінчивши Прилуцьку гімназію, життєвим шляхом юнак обирає медицину і вступає на медичний факультет Київського університету. Після закінчення працює в різних місцях – Харкові, Херсоні, Житомирі. В останні роки керував відділом експериментальної хірургії Інституту експериментальної біології і патології ім. О.О. Богомольця та Київського інституту гематології та переливання крові.

Дворянське походження, дитинство, проведене в Варшаві, знання іноземних мов робили життя видатного вченого життя дуже складним і напруженим. Але, не зважаючи на це, він проводить інтенсивні досліди по трансплантології, які почав ще 20-30 роках минулого століття під керівництвом В. Н. Шамова. На ІІІ Всесоюзному з’їзді фізіологів(1930) демонструє результати успішної пересадки нирки в досліді. Нирка була прикріплена до правої сторони шиї, що дозволяло вивчати всі біологічні та медичні питання трансплантології. Пізніше, Вороний на ІV Всеукраїнському з’їзді хірургів демонструє собаку з ниркою, пересаджену з допомогою судинного шву під шкіру шиї.

Згодом Юрій Вороний прийшов до висновку про можливість здійснення пересадки нирки при патологічному стані організму, яке виникає після тяжкого отруєння. Трансплантатом стала нирка від трупу. Численні спостереження, згідно яким органи трупа деякий час зберігають життєдіяльні функції і залишаються стерильними зіграли свою роль в прийнятті такого рішення.

31 березня 1933 року в лікарню поступила хвора 26 років з приводу отруєння сулемою. Не зважаючи на всі лікарські процедури, її стан з кожним днем все більше погіршувався. Було вирішено пересадити їй нирку. Донором використали труп 60-річного чоловіка, який помер від перелому основи черепу.

Так 3 квітня 1933 року вперше у світі була здійснена клінічна трансплантація нирки хірургом, родом із чернігівської глибинки, Юрієм Вороним. Це було початком нової ери в історії медицини. З того часу пройшло 80 років. За цей період тисячі людей врятовано від неминучої смерті шляхом трансплантації нирки.
Головний бібліограф Чернігівської обласної наукової медичної бібліотеки
Ірина Воронцовська