Меню
 
Головна arrow Новини
Практична реалізація завдань Президента України щодо модернізації медичної галузі у частині створення інституту сімейного лікаря та мережі амбулаторій сімейної медицини в Чернігівській області

Проста і всім відома істина, що захворювання легше і дешевше попередити, ніж лікувати, в українській системі охорони здоров’я не працює. Бюджетні ресурси в основному спрямовуються на високозатратне стаціонарне лікування (при чому на т.зв. "ліжко-місця", а не на вилікуваних пацієнтів). Натомість географічно ближча до людей, більш ефективна (з точки зору профілактики і раннього виявлення) і менш затратна первинна медична допомога (тобто робота дільничного/сімейного лікаря) фінансується по залишковому принципу.

Україна по кількості ліжок і лікарень (на 10 тис. населення) випереджає Європу відповідно у півтори і два рази, проте закладів первинної меддопомоги у нас в 4 рази менше, ніж в ЄС.

У результаті - "первинка" не виконує свою основну функцію: своєчасно виявляти і лікувати найпоширеніші захворювання, Відповідно населення змушене звертатися до лікарень (як правило, віддалених від місця проживання) для лікування хвороб, найчастіше - у запушених стадіях.

Досвід європейських країн свідчить, що на первинному рівні меддопомоги (надається сімейними лікарями) починається і завершується лікування 80% пацієнтів, які звертаються за меддопомогою.

Показники захворюваності і смертності в Україні на порядок гірші ніж у Європі. Рівень захворюваності на хвороби системи кровообігу в Україні з 1995 року зріс більш ніж удвічі. Серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності населення (65,8% в структурі смертності в Україні; у Чернігівській області – 73,9%), більше 436 тис. осіб помирають щороку через захворювання серця та судин. Смертність від серцево-судинних захворювань становить 960,2 на 100 тис. осіб (у Чернігівській області – 1359,9). Смерть від гострого інфаркту міокарда в загальній структурі у Чернігівській області складає 1,1%.

Захворюваність на туберкульоз на 26% перевищує епідемічний поріг: у 2012 році становила 68,1 випадків на 100 тис. населення (у Чернігівській області - 62,5 на 100 тис . населення).

Особливо турбує ріст за останні 10 років захворюваності дітей віком до 14 років (на 100 тис дітей): хвороби системи кровообігу - на 9,6%, органів дихання - на 74% (у Чернігівській області хвороби системи кровообігу знизились на 1,8%, а хвороби органів дихання зросли на 27,9%

Водночас витрати на медицину з бюджету країни і з кишені пацієнта з кожним роком зростають. Таким чином – неефективна вітчизняна медицина занадто дорого коштує громадянам – і як пацієнтам, і як платникам податків.

Витрати з держбюджету на охорону здоров’я за останні 5 років зросли більш ніж удвічі. Загальні (державні + приватні) видатки на охорону здоров’я в Україні становлять 7,8% ВВП, що дорівнює обсягам окремих країн ЄС. Але в Україні приватні видатки громадян майже дорівнюють видаткам держбюджету (45% загальних видатків на охорону здоров’я).

Тому, на сьогодні первинна допомога в усьому світі визнана як пріоритетний напрямок розвитку медичної допомоги фундаменту охорони здоров'я.

Однією з основних вимог, на якій акцентує увагу Всесвітня організація охорони здоров'я, є фізична доступність населення до медичної допомоги. Відповідно на рівні первинної медико-санітарної допомоги державою має буди забезпечена безперервна медична опіка. Це означає надання лікувально-діагностичної допомоги пацієнту в будь-який час, також забезпечення спостереження за пацієнтами, які виписались із стаціонарів для продовження лікування за місцем проживання. Передбачається також надання невідкладної медичної допомоги хворим у тяжкому стані. Усім цим вимогам відповідає концепція надання медичної допомоги на засадах сімейної медицини, яка для будь-якого пацієнта для членів його сім'ї є доступною, безперервною та невідкладною. Про це свідчить досвід цивілізованих країн світу.

За останні роки кількість закладів загальної практики-сімейної медицини (ЗПСМ) в області продовжує збільшуватись: у 2005 році - 106, у 2012 році – 128; у тому числі в сільській місцевості у 2005 році – 94 (88,7%), а у 2012 році – 115 (89,8%). Також збільшилась кількість самостійних закладів загальної практики – сімейної медицини з 38 у 2005 році до 54 у 2012. Кількість дільниць загальної практики - сімейної медицини зросла зі 155 у 2005 році до 296 у 2012.

В області чисельність сімейних лікарів збільшується не тільки за рахунок перепідготовки з дільничних терапевтів і педіатрів, а й за рахунок молодих спеціалістів. Так в області у 2011 році проходило інтернатуру 8 лікарів-інтернів, а у 2012 - 12.

На даний час в Чернігівській області зареєстровано 300,75 штатні посади лікарів загальної практики-сімейної медицини (2005 р. – 163,0). Всього в області працює 239 сімейних лікарів.

За останні роки в області значно покращилася підготовка сімейних лікарів. Так, на сьогоднішній день в області працюють 10 лікарів вищої кваліфікаційної категорії (4,2%), 121 лікар має I кваліфікаційну категорію (50,6%), 44 лікаря – II кваліфікаційну категорію (18,4%).

В результаті реформи підвищена доступність до первинної медичної допомоги населенню. Радіус обслуговування становить від 1 до 48 км, кількість обслуговуваних населених пунктів – від 1 до 13, а кількість прикріпленого населення на дільницях – від 608 осіб (Чернецька АЗПСМ, Талалаївського району), до 5018 осіб (Шаповалівська СЛА, Борзнянського району).

З метою надання жителям сільської місцевості доступної та якісної спеціалізованої медичної допомоги продовжуються виїзди фахівців обласних лікувальних закладів у села регіону. Для кожного населеного пункту складено графік відвідувань бригади фахівців ЦРЛ, які здійснюють медичні огляди, лабораторні дослідження. В області виїзними бригадами ЦРЛ у 2012 році було здійснено 3377 виїздів, із них до сільських дільничних лікарень – 101 виїзд, до сільських лікарських амбулаторій – 499, на фельдшерсько-акушерські пункти – 2777. Під час цих виїздів проводяться не лише консультування жителів сіл, а й відбір хворих на планове лікування та методичну допомогу медичним працівникам на місцях.

В нових умовах дільничний/сімейний лікар зацікавлений лікувати хворого, а не просто "перенаправити" його в лікарню. Також лікар зацікавлений відслідковувати, що діється з пацієнтом, якого він направив для додаткового обстеження або лікування. За безпідставні направлення і погане лікування лікар отримує меншу оплату праці.

На сьогодні до лікарів загальної практики в області звертається 50,2 % всього населення, серед них дорослі складають - 88,7%, діти до 17 років включно – 11,3%, таким чином маршрут лише половини пацієнтів на Чернігівщині починається з лікаря первинної ланки.

Проте, лікарі "первинки" почали активніше виявляти захворювання. Так, питома вага хворих із занедбаними формами злоякісних новоутворень зовнішньої локалізації зменшилась і становить у 2012 році – 21,0% (2011 рік – 22,2%).

Право пацієнта обирати свого дільничного/сімейного лікаря реалізує принцип "гроші ходять за пацієнтом". Це стимулює якість меддопомоги. На первинному рівні буде запроваджено новий механізм оплати праці – більше отримує той, хто більше і якісніше працює.

Не останню роль відіграє створення нормальних умов праці - відремонтовані амбулаторії з гарячою водою, забезпеченість апаратурою, медикаментами, комп'ютерами, автомобілями.

В першу чергу необхідно започаткувати практику щодо безкоштовного надання власного чи службового житла для лікарів та медичних сестер ЗПСМ.

В області необхідно затвердити детальний план розширення мережі закладів «первинки», який має передбачати:

1. Розширення мережі амбулаторій з урахуванням встановленого МОЗ нормативу забезпеченості мережею, а також наявних шляхів сполучення, коригування маршрутів громадського транспорту, облаштування аптечних закладів при амбулаторіях.

2. Покращення кадрового забезпечення закладів "первинки" шляхом реалізації програм "місцевих стимулів" (у першу чергу надання житла молодим спеціалістам), контролю за виконанням регіональних планів перекваліфікації медиків та підготовки за держзамовленням молодих спеціалістів.

3. Пріоритетне спрямування місцевих коштів на забезпечення закладів "первинки" (безкоштовний набір ліків в амбулаторії, покриття пільгових рецептів), а також на реконструкцію та оснащення оргтехнікою та автотранспортом амбулаторій. В перспективі для сільської місцевості треба досягти нормативу "1 лікар - 1 авто".

4. Завершити формування фінансово і організаційно незалежної первинної ланки – утворення центрів ПМСД як юридичних осіб (в Чернігівській області заплановано створити 27 таких центрів, тобто в усіх містах та районах області).

Наступний крок - програмно-цільовий метод на рівні районних (міських) бюджетів та укладання договорів про медобслуговування населення, які передбачають результативні показники ефективності використання коштів за індикаторами якості медичної допомоги, яких має досягти заклад.

Головний фахівець з питань загальної практики-сімейної медицини
Барбара Сіваткіна
Офіційний сайт Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації

Copyright © 2008 adprinc  E-MAIL Розробка сайтів