Як зауважила Галина Василькова, розвитку спеціалізованої хірургічної допомоги на Чернігівщині обласна влада приділяє значну увагу. Завдяки цьому, наприклад, КЛПЗ «Чернігівська міська лікарня №2» посідає чільне місце у вітчизняній системі охорони здоров’я, адже спеціалісти центру серцево-судинної хірургії, що діє на її базі, зарекомендували себе як висококваліфіковані лікарі, що здатні виконувати надскладні операції. Втім, незважаючи на досягнення медиків, тривалість життя мешканців області залишається низькою, що пов’язано у першу чергу із загальним постарінням населення та несвоєчасним зверненням громадян до спеціалістів.

За словами головного лікаря КЛПЗ «Чернігівська міська лікарня №2» Володимира Фаля, серцево-судинна хірургія – один з пріоритетів, який втілюють у життя хірурги закладу, адже вони володіють сучасними технологіями оперативного лікування і попередження інфаркту міокарда та гострого коронарного синдрому. «Ми щорічно виконуємо близько ста операцій по стентуванню судин на сучасному обладнанні, яке позаминулого року запрацювало у нашій лікарні – ангіографічний комплекс ALLURA PHILLIPS, придбаний за сприяння голови облдержадміністрації Володимира Хоменка, встиг зарекомендувати себе як високоефективний та сучасний. Це – золотий стандарт лікування інфаркту міокарда у світі і наші серцево-судинні хірурги успішно володіють цією методикою. Спеціалізоване відділення нашої лікарні посідає 9 місце у загальноукраїнському рейтингу відповідних відділень, що спонукає нас до переходу у майбутньому до операцій на відкритому серці. Є і інші здобутки наших хірургів. Наприклад, завідувач відділення ендопротезування Володимир Фриз не тільки володіє унікальною методикою заміни кульшових та колінних суглобів, а ще й навчає цим практикам колег з інших областей України. Тобто, нашій лікарні є, чим пишатися».

«Хірурги області здатні надавати невідкладну спеціалізовану допомогу оперативно та ефективно. Втім, через пізнє звернення громадян до спеціалістів нашого профілю зростає кількість занедбаних випадків хірургічної патології, – зазначає головний спеціаліст з хірургії управління охорони здоров’я ОДА, кандидат медичних наук Валерій Василинчук. – Населення повинно не зволікати зі зверненням до спеціалістів, щоб бути впевненими в ефективному та якісному лікуванні. За 9 місяців поточного року нам вдалося досягти певних здобутків у роботі та підвищити рівень повного одужання хворих від захворювань хірургічного профілю. На жаль, у галузі ще багато проблем, що потребують оперативного вирішення, зокрема, недостатність відповідних кадрів. Зараз в області працює всього 199 спеціалістів хірургічного профілю, а в деяких районах допомогу надають всього два хірурга. Потребує оновлення обладнання, яке не завжди відповідає сучасним європейським стандартам. Тому в нагоді стає плідна співпраця з провідними київськими клініками та науково-дослідними інститутами. Завдяки сприянню обласної державної адміністрації кожного року не один десяток жителів області мають змогу отримати там консультативно-лікувальну допомогу».

Схвально відгукнувся про роботу чернігівських хірургів заступник директора з наукової роботи Національного інституту хірургії і трансплантології ім. О. Шалімова АМНУ, професор Михайло Нечитайло: «Чернігівщина посідає доволі високі місця у загальноукраїнському рейтингу з надання хірургічної допомоги. І це незважаючи на те, що область не має закладу академічної медичної освіти. Скажу відверто – ми розглядаємо питання про те, щоб на базі обласного центру у майбутньому здійснювалися операції з пересадки органів. І хоча для цього повинна бути відповідна матеріальна база і значний бюджет, фаху хірургів області вистачить для таких операцій. За трансплантологією – майбутнє і саме цьому виду хірургічної діяльності Міністерство охорони здоров’я , Академія медичних наук приділяє велику увагу».

Учасники науково-практичної конференції розглянули низку спеціалізованих питань, зокрема, тактику лікування хворих на холедохолітіаз, оперативне втручання при тромбозі легеневих артерій, познайомилися із впровадженням у хірургічну практику ендоваскулярних методів лікування тощо. Також було обговорено літературну, публіцистичну спадщину видатного українського кардіохірурга Миколи Амосова, його неоціненний хірургічний досвід.