Реструктуризація первинної ланки надання медичної допомоги населенню – невід’ємна складова реформування медичної галузі України.

Про те, як на Чернігівщині відбувається процес оптимізації роботи первинної ланки, про роль центрів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) та сімейних лікарів у наближенні медичної допомоги до потреб населення, йшлося 6 лютого 2014 року у передачах обласної державної телерадіокомпанії «Сівер-Центр» «Мікрофон: зворотний зв’язок» та «Діалог із владою», участь у яких взяла головний спеціаліст з терапії, начальник відділу лікувально-профілактичної допомоги та мобілізаційної роботи Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Галина Лисенко.

Вже третій рік поспіль в Україні триває процес реструктуризації системи охорони здоров’я. Згідно із Законом України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я», особлива увага у ньому відведена саме оптимізації первинної ланки надання медичної допомоги. Тобто, такому переорієнтуванню роботи ФАПів, лікарських амбулаторій та поліклінічних відділень лікарень, які б найкраще відповідали сучасним вимогам населення для отримання якісного і кваліфікованого консультування та лікування.

Що ж стосується Чернігівщини, то Управлінням охорони здоров’я ОДА розроблено Регіональний план модернізації мережі закладів охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу населенню. Відповідно до нього, в регіоні створено 26 центрів ПМСД. Як зазначила Галина Лисенко, робота таких центрів має низку позитивних результатів, які на собі відчули жителі області, особливо у сільській місцевості. «Втім, декого із громадян продовжує хвилювати питання закриття ФАПів у селах, вони вважають, це недоречним. Хочу наголосити – у системі охорони здоров’я Чернігівщини протягом тривалого часу зберігається серйозний дефіцит кадрів. Тому існують ФАПи, які, не маючи спеціаліста, обслуговують по 50-100 жителів. За таких умов мешканці села не можуть отримувати якісної допомоги. Тому територіально вони приєднується до потужніших медичних закладів, таких, як сільські лікарські амбулаторії, ЦРЛ, які розташовані неподалік. Звісно, так буде краще для жителів того чи іншого села, вони отримуватимуть кваліфіковану медичну допомогу у потужних лікувальних закладах», – зауважила спеціаліст.

При створенні центрів первинної медико-санітарної допомоги виникає можливість більше коштів виділяти на амбулаторно-поліклінічну допомогу, адже понад 80% населення отримують лікування саме на первинному етапі, що є загальносвітовою практикою. Центр ПМСД – це лікувально-профілактичний заклад, який у своїй структурі має ФАПи, фельдшерські пункти, сільські лікарські амбулаторії з ліжками денного перебування. Наразі відбувається перепрофілювання закладів сільській місцевості та на вивільнених площах створюються хоспісні відділення, адже хоспісної та паліативної допомоги потребує велика кількість жителів області, особливо сільської місцевості. У новостворених центрах медичну допомогу надаватимуть сімейні лікарі, а на перехідному етапі (до 2020 року) у закладах працюватимуть дільничні педіатри та дільничні терапевти, також передбачені посади «вузьких» спеціалістів. Таким чином, на первинному рівні пацієнт матиме змогу отримувати таку ж допомогу, як і на вторинному, у тому числі громадяни пільгових категорій отримуватимуть рецептурні препарати та лікарські засоби згідно з пілотним проектом із забезпечення хворих на гіпертонію ліками за зниженими цінами.

«Зараз в області здійснюється навчання лікарів за спеціальністю «Сімейна медицина». На даний час 49 лікарів – інтернів завершують навчання у вишах і після отримання сертифікату будуть направлені у лікувально-профілактичні заклади області. Їхня робота оцінюватиметься згідно з індикаторами якості надання медичної допомоги. А це передбачає і збільшення їхньої заробітної плати. Крім того, в районах та містах області прийняті програми місцевих стимулів для медичних працівників первинної ланки, які передбачають забезпечення їх пільговим житлом, ділянками для будівництва, надбавками до заробітної плати, пільговим проїздом, - зазначила Галина Лисенко. - Незважаючи на те, що в області не вистачає близько тисячі лікарів різних спеціальностей, дільничні терапевти та педіатри охоче перенавчаються на курсах підвищення кваліфікації за спеціальністю сімейна медицина на піврічних курсах. Нинішнього року вже 30 лікарів отримали відповідні сертифікати, продовжують навчання ще 36 лікарів ( виїзні курси спеціалізації Харківської академії післядипломної медичної освіти).

Первинна ланка надання медичної допомоги не залишиться і без екстреної медицини – при сільських лікарських амбулаторіях створені пункти тимчасового та постійного базування бригад екстреної допомоги, якими дотримується 20-хвилинний термін доїзду до пацієнта. Передбачається, що при надходженні нового санітарного спецавтотранспорту до обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, кількість таких пунктів буде збільшено.

Центри ПМСД не залишаються і без консультування та відбору на лікування з боку закладів вторинного та третинного рівнів – тривають і будуть продовжуватися надалі виїзди у сільську місцевість лікарів - хірургів, гінекологів, офтальмологів та інших. Завдяки цілеспрямованій роботі обласної влади та Управлянні охорони здоров’я, органів місцевого самоврядування така практика дає хороші результати.

«Таким чином, – наголосила Галина Лисенко, – з метою наближення кваліфікованої та якісної медичної допомоги до населення і розвитку мережі лікувально-профілактичних закладів, дільничні лікарні перепрофільовуються у сільські лікарські амбулаторії загальної практики-сімейної медицини відповідно до потреб населення. Наприклад, у Куликівському районі на базі центральної районної лікарні створено амбулаторію загальної практики-сімейної медицини та хоспісне відділення. І там є все необхідне для того, щоб жителі отримували належну медичну допомогу. Основна мета реформування первинної ланки – забезпечення населення такою меддопомогою, якої воно потребує».