Теперішній стан справ у медичній галузі регіону не влаштовує як представників влади та медиків, так і населення Чернігівщини. Особливо це стосується первинної ланки надання медичної допомоги, яка повинна відповідати вимогам сучасності. На цьому 06 травня 2014року наголошували учасники спільного розширеного засідання постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я та захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС і колегії Управління охорони здоров’я облдержадміністрації.

Йшлося, перш за все, про роботу сільських лікарських амбулаторій, ФАПів, дільничних лікарень, які покликані супроводжувати пацієнта від народження до смерті. Тому, за словами голови обласної ради Миколи Звєрєва, саме на сімейних лікарів та сільських фельдшерів повинна лягати основна турбота по збереженню здоров’я пацієнтів, а головні лікарі районів повинні робити все можливе задля створення гідних умов праці та побуту медичних працівників. Медики із цим погоджуються, втім, зауважують – вони не мають для цього достатніх повноважень та не можуть розпоряджатися коштами аби власними силами ініціювати будування житла молодим лікарям та придбання необхідного обладнання. На жаль, як і раніше, вітчизняна медицина продовжує відчувати хронічні проблеми, які не могли вирішити задекларовані попереднім урядом галузеві реформи. Начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петро Гармаш із цього приводу зазначив: «Кадрова ситуація у закладах первинної ланки потребує покращення. Серйозними проблемами є неукомплектованість закладів охорони здоров’я, особливо у сільській місцевості. Дефіцит лікарських кадрів первинної ланки складає 216 осіб, не укомплектовано 96 посад. Укомплектованість лікарями центрів первинної медико-санітарної допомоги становить 64,8%, дільничними терапевтами – 68,3 %, дільничними педіатрами -71,3%. Макіївська сільська дільнична лікарня Носівського району не має жодного лікаря. Без жодного лікаря 44 сільські лікарські амбулаторії, з них у 8 працюють зовнішні сумісники, середнім медичним працівниками не укомплектовані 74 ФАПи, з них у 41 працюють сумісники. Таким чином, лікарі відсутні у 36 лікарських амбулаторіях, 33 ФАПи не укомплектовані жодним медичним працівником. Серед лікарів первинної ланки сімейних та дільничних лікарів, терапевтів та педіатрів понад 50% – мають пенсійний та передпенсійний вік, з них більше половини – старші 60 років. З метою покращення кадрового забезпечення шляхом соціального захисту медпрацівників у всіх районах та містах області прийняті програми місцевих стимулів для медпрацівників, якими передбачено забезпечення житлом із земельними ділянками, надання пільгових кредитів для навчання у вищих навчальних закладах, введення місцевих надбавок до заробітної плати тощо. Так, минулого року по реалізації програм місцевих стимулів виділено 5 квартир за кошти місцевих бюджетів на суму 1,2 млн. грн. Набув чинності Закон України від 23.02.2014 року №772-7 про введення мораторію по ліквідації та реорганізації закладів охорони здоров’я, на виконання якого управління охорони здоров’я у поточному році призупинило реформування галузі».

У своєму виступі Петро Гармаш також відмітив, що навантаження на 1 лікаря в області залишається високим і становить 2394 особи.

У свою чергу, про стан надання первинної медико-санітарної допомоги у Прилуках розповіла присутнім головний лікар КЗ «Прилуцький центр надання первинної медико-санітарної допомоги» Людмила Слободенюк. За її словами, реформування в Прилуках проводиться поетапно і триває з 2007 року. На думку виступаючої, метою реформування має стати підвищення доступності надання медичної допомоги населенню, забезпечення рівного і повного доступу до медичних послуг. І як результат – упродовж останніх років спостерігається тенденція до зростання кількості звернень до сімейних лікарів.

Своє бачення реформування медичної галузі, функціонування центрів первинної медико-санітарної допомоги та шляхи їхнього вирішення висловили також головні лікарі Новгород-Сіверської ЦРЛ Світлана Шам, Чернігівської ЦРЛ Дмитро Руденко, Бобровицької ЦРЛ Федір Тодоріко, Менської ЦРЛ Петро Хомрач та інші.

Що стосується низки урядових галузевих програм, то учасники засідання вважають – серед них є такі, які повинні реалізовуватися й надалі. Наприклад, впровадження в практику референтного ціноутворення на гіпотензивні препарати дали змогу зменшити кількість викликів швидкої медичної допомоги з приводу гіпертензивних кризів та кількість інсультів серед пацієнтів, що отримували антигіпертензивне лікування, також зріс відсоток звернень хворих на гіпертонічну хворобу до лікарів.

Учасники засідання ухвалили низку рішень щодо подальшого удосконалення надання первинної медичної допомоги населенню області, а також обговорили шляхи приєднання медиків Чернігівщини до громадського руху «Медична спільнота за цілісність та суверенність України».

Участь у засіданні взяли народний депутат України Валерій Дубіль та заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Сергій Журман. Зокрема, Валерій Дубіль висловив свою позицію щодо ситуації в державі та поінформував про діяльність Верховної Ради України. Він, зокрема, повідомив, що ним ініційовано створення робочої групи на Чернігівщині по реформуванню медичної галузі. Народний депутат запевнив присутніх, що і надалі особисто піклуватиметься охороною здоров’я мешканців регіону. На підтвердження сказаного, від Благодійного фонду «Європа», президентом якого він є, керівникам медичних установ області було вручено сертифікати на отримання медичного обладнання.