Незважаючи на потужну інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення щодо ризиків розвитку артеріальної гіпертензії, з кожним роком її діагностують у все більшої кількості людей. Це пов’язано як зі специфікою розвитку захворювання, так і з підвищенням можливостей раннього виявлення захворювання. За спостереженнями медиків, якби кожен з людей старше 18 років привчився постійно контролювати свій артеріальний тиск, ризик розвитку стійкої гіпертонії, а відтак її ускладнень – інфаркту, інсульту, хронічної ниркової недостатності тощо – знизився б на 30-40%.

«Минулого року в Україні реалізовувався пілотний проект із забезпечення доступними гіпотензивними ліками хворих на гіпертонію, що також призвело до певного збільшення звернень до спеціалістів. Тому ми і діагностували більшу кількість випадків захворювання, – стверджує головний лікар КЛПЗ «Чернігівський обласний кардіологічний диспансер» Ігор Батог, – зараз цей проект припинено. Втім, спеціалісти, що його розробляли, продовжують працювати над його вдосконаленням. Звісно, якщо знайдуть кошти, його буде продовжено, причому до переліку лікарських препаратів буде включено і такі, що впливають на зниження рівня холестерину у крові. Зараз ми фіксуємо велику кількість звернень до лікарів з приводу лікування гіпертонічної хвороби. На жаль, хвороба «молодшає» – ознаки гіпертонії зустрічаються вже у 18-20-річних людей. Наголошую: лікувати її слід незалежно від віку, адже своєчасно встановлена та пролікована хвороба дає змогу на 12-18 років подовжити життя людини».

Діагностика артеріальної гіпертензії не потребує особливих методів та надчутливого сучасного обладнання. Для цього достатньо тонометра та іноді кардіографа, які, завдяки турботі органів влади та реалізації низки спеціалізованих обласних програм, є у розпорядженні ФАПів. Працівник первинної ланки звертає увагу хворого на підвищений артеріальний тиск і у разі необхідності направляє хворого для подальшої діагностики та лікування у заклади вищого рівня.

«Звісно, гіпертонія – підступне захворювання, – продовжує Ігор Батог. – Вона потребує неабиякої діагностики та особливих методів лікування. На щастя, кардіологічна служба області для цього має все необхідне, аби додатково дослідити стан наднирників, рівень гормонів, ниркові артерії, тобто фактори, які можуть впливати на розвиток захворювання. Зараз на базі нашого диспансеру працює мультиспиральний комп’ютерний томограф «Філіпс», який дозволяє ретельно оглянути найменші ділянки серцево-судинної та інших систем організму, з’ясувати причину виникнення гіпертензії. Як правило, кожну останню п’ятницю місяця до нас приїжджають фахівці з Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова, які відбирають пацієнтів для оперативного лікування серцево-судинної патології та хірургічного лікування артеріальної гіпертензії. Таким чином, протягом останніх 2-3 років кардіологічна служба Чернігівщини підвищила можливості по лікуванню та діагностиці як хвороб серця та судин, так і гіпертонії.

Така робота триває не тільки протягом Національних днів боротьби із гіпертонією. Протягом року згідно з програмою, розробленою управлінням охорони здоров’я облдержадміністрації, здійснюються виступи спеціалістів у засобах масової інформації щодо причин виникнення та методів лікування артеріальної гіпертензії. Сама краща профілактика – первинна, коли людина, ще не має ускладнень, тоді є можливість активно вплинути на фактори ризику захворювання. Тому на рівні районів проводиться санітарно-просвітницька робота, спрямована на підвищення прихильності пацієнтів до лікування. У обласному кардіологічному диспансері кожного четверга працює «Школа для гіпертоніків», спеціалісти якої розповідають хворим, як себе поводити, аби не спричиняти загострення хвороби, який вести спосіб життя. Безумовно, робота у цьому напрямі ведеться, але я наголошую – все залежить від самого пацієнта – якщо є скарги, будь-ласка, звертайтеся, ми вам допоможемо».