Спалювання сухої трави, листя, залишку сільгоспрослин на полях вже стало невід’ємною ознакою осені. Про те, що це надзвичайно шкідливо не лише для здоров’я людини, а й для оточуючого середовища наголошують і екологи, і лікарі, і пожежники. Щоб вкотре закликати громадян не палити сухе листя та нагадати про наслідки, які це може спричинити, представники Державної екологічної інспекції, Державної служби надзвичайних ситуацій та санітарно-епідеміологічної служби в області зустрілися 10 листопада з журналістами регіональних ЗМІ.

На сьогодні, за словами першого заступника начальника Державної екологічної інспекції Валентини Дзюби, негативна ситуація щодо задимлення населених пунктів продовжується. На свідомість людей, які спалюють сміття та листя не впливають ані бесіди, ані штрафи. Найбільше скарг надходить від жителів обласного центру. Зокрема, сьогодні вранці таких звернень було вже десять. Загалом, за останні два тижні держекоінспектори накладали штрафні санкції як на власників магазинів, керівників шкіл, лікарень, установ та організацій міста, так і на фізичних осіб. Б’ють на сполах і лісники Чернігівщини. Адже через спалювання решток рослинництва на полях сільгосппідприємств побільшало пожеж в природних екосистемах області. Це отруює і знищує навколо все живе.

Та найбільшу частку у структурі забруднення повітря, за інформацією начальника Державної служби надзвичайних ситуацій в області Ігоря Федоренка, складають речовини, що виділяються під час горіння торф’яників. Цей дим і смог розповсюджуються на багато кілометрів, а погасити торф’яні поля складно. Ускладнює ситуацію посушливі літо та осінь, відсутність води в меліоративних каналах. Тільки у поточному році пожежникам довелося гасити 22 пожежі на торф’яниках у Козелецькому, Менському, Борзнянському, Городнянському, Щорському та Ріпкинському районах. Деякі з ділянок продовжують горіти і зараз.

Фахівці відзначають, що головною причиною загоряння торф’яників залишається людський фактор.

— Основною складовою смогу, що утворюється в результаті горіння є оксид вуглецю, — говорить в.о. заступника начальника Головного управління Держсанепідемслужби у Чернігівській області Геннадій Фесюн. Його допустима разова кількість у повітрі не має перевищувати 5 млг на метр кубічний, а добова – не більше 3-х млг. Збільшення цих показників негативно впливає на організм людини. Зокрема, стимулює тяжкі отруєння та невиліковні хвороби.

Отже, виходить людина труїть та знищує себе і навколишнє середовище. А зупинити це дуже просто — зібрати та вивезти опале листя на смітник, бути обачними, свідомими і відповідальними, не допускати пожеж в природних екосистемах.