Впровадження обов’язкового медичного страхування, створення лікарського самоврядування та автономізація закладів охорони здоров’я – основні вимоги реформування вітчизняної медицини. Втім, реструктуризація галузі та оптимізація закладів системи охорони здоров’я повинні базуватися на задоволенні потреб місцевих громад та урахуванні вимог Уряду щодо наближення медичної допомоги до потреб населення на регіональному рівні. На цьому 16 лютого 2015 року наголошували учасники розширеної наради у Чернігові за участі голови обласної ради Миколи Звєрєва, в.о. голови облдержадміністрації Сергія Журмана, начальника Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петра Гармаша, представників Міністерства охорони здоров’я України, медичної спільноти області, народних депутатів України.

На нараді йшлося про перспективи розвитку вітчизняної медицини, роль і місце громад у процесі реформування системи охорони здоров’я. За словами голови обласної ради Миколи Звєрєва, медична реформа повинна мати на меті врахування потреб як населення, так і самих медичних працівників. «Нам би хотілося, щоб на Чернігівщині процес реформування галузі йшов не «зверху», щоб нам не нав’язували медичні округи, а щоб громада разом із органами місцевого самоврядування, оцінивши ресурсну базу, фінанси самі визначали, якими бути медичним закладам у нових умовах. Питання реформування та модернізації медицини є дуже складним по своїй суті, особливо зараз, коли Україна через війну економічно ослаблена. Реформа в медицині потрібна всім – і людям, і владі, і державі. Адже здоров’я громадян – невід’ємна складова національної безпеки. Проте, будь-яка реформа – ніщо, якщо вона йде на шкоду громаді», – наголосив Микола Звєрєв.

«Будь-яка реформа не може проходити безболісно, а медична і поготів», – зазначив в.о. голови облдержадміністрації Сергій Журман. Очільник виконавчої влади області вважає – медична реформа не може бути без серйозної оптимізації: «За останні чверть століття кількість населення області скоротилося на 15-20%. А от кількість медиків залишилася такою ж. У нас на Чернігівщині кількість медиків у розрахунку на тисячу населення найбільша в Україні. Що ж робити – скорочувати лікарів? Всі скажуть – ні! Тоді інше питання – де брати заробітну плату для такої кількості медичних працівників, якщо нам треба модернізовуватися та приходити до європейських стандартів. Дуже хотілося, щоб із цього приводу буди пропозиції, які б не нашкодили справі. Тому завдання керівників місцевих громад, головних лікарів районів – довести громаді, що головна мета реформи – покращення медичного обслуговування населення».

Сергій Журман також поінформував присутніх, що передбачена законодавством медична субвенція – як, до речі, й освітянська – містить в собі багато суперечливих моментів. Проте керівництво області доводить до відома профільних міністрів існуючі проблеми і сподівається на допомогу.

Надзвичайно гостро стоїть проблема виділення коштів для лікування хворих на ниркову недостатність. В.о. голови облдержадміністрації зазначив, що минулого тижня зустрічався з цього питання з Міністром охорони здоров’я та звертався за допомогою до народних депутатів України, обраних у Верховну Раду від Чернігівщини.

Найкращим виходом з положення він вважає закладення цих коштів при перерозподілі державного бюджету як цільових, або виділення області додаткової дотації на послуги з гемодіалізу – в першу чергу це стосується послуг ТОВ «Фрезеніус Медікал Кер Україна» – у розмірі 37 млн. грн., близько 8 з яких – в рахунок боргу за минулий рік.

Нинішнього року на потреби обласних медичних закладів виділено 461 млн. грн., що на 9 % більше, ніж торік. Втім, через недосконалі управлінські та менеджерські рішення цих коштів може просто не вистачити. Тому невипадково, що один з пунктів медичної реформи стосується саме зміни якості управлінського підходу. Паралельно з урахуванням думки самих медиків та пацієнтів кілька пунктів в медичній реформі обов’язкові до виконання – певна автономізація лікувально-профілактичних закладів, створення лікарського самоврядування, зміна системи підготовки спеціалістів та кадрів для системи охорони здоров’я, активізація використання комп’ютерних технологій в діагностиці та лікуванні і, звісно, медичне страхування. До речі, страхова медицина повною мірою не вирішить проблем із залученням у галузь додаткових коштів. На цьому наголосила радник Міністра охорони здоров’я, експерт «Реанімаційного Пакету Реформ» Зоряна Черненко. «Ми знаємо і неодноразово чули, що страхування в медицині – наша панацея, – зазначила вона. – Страхування – лише один зі шляхів покращення фінансування разом із бюджетом. Але воно аж ніяк не вирішує питання збільшення коштів. Тому страхування може бути запропоновано громадянам лише як альтернативний варіант, а не такий, що нав’язаний системно. Акцентуватимемо краще увагу на інших аспектах роботи медицини, зокрема,на тих засадах, що дозволять покращити надання спеціалізованої медичної допомоги, зробить її якісною, доступною і некорумпованою».

Учасники наради дійшли спільного висновку – систему варто змінювати. І пропозиції чернігівських медиків повинні бути почуті у високих владних кабінетах.