Будь-яка новація повільно сприймається громадянами і медична галузь не виняток – вважає Сергій Журман. Тому керівникам медзакладів необхідно якомога ефективніше вести роз’яснювальну роботу щодо реструктуризації галузі серед населення. Звісно, що і влада не буде відстороненою від нагальних проблем в охороні здоров’я.

«У першу чергу нам необхідно звернути увагу на поступове збільшення фінансування на первинну ланку надання медичної допомоги і виконавча гілка влади працює над тим, щоб на наступний рік збільшити її фінансування до 30 % від усієї медичної галузі. Ми прекрасно розуміємо, що в області недостатня кількість лікарів, причому лікарів загального профілю. Водночас у нас перебільшена кількість молодшого медичного персоналу. Нам необхідно йти на їх скорочення, але робити це настільки безболісно, щоб від цього не страждали люди працездатного віку», – наголосив Сергій Журман.

Крім того, очільник виконавчої влади області вважає: якщо йдеться про децентралізацію влади, тоді не варто розраховувати на те, що з бюджетів різних рівнів буде надходити суттєва допомога на потреби місцевих медиків. Тому повної децентралізації влади не може бути у країні, в якій йде війна.

Втім, реформи у медичній галузі вкрай необхідні, – наголосив Сергій Журман. Головна відповідальність за те, як вони проходять, повинна лягти на плечі керівників медичних установ. Крім того, враховуючи, що Чернігівщина належить до тих регіонів України, де існує велика розбіжність між кількістю лікарняних закладів та щільністю населення, основний напрямок в реформуванні полягатиме у скороченні ліжок та зменшенні термінів їхнього використання під час стаціонарного лікування. Із цим, до речі, успішно справляється хірургічна служба області, водночас підвищуючи ефективність надання допомоги своїм пацієнтам.

Загалом за підсумками року Чернігівщина продовжує посідати середні сходинки у загальноукраїнському рейтингу показників роботи системи охорони здоров’я. Ми маємо непогані результати по профілактиці соціально небезпечних захворювань, боротьбі з дитячою та материнською смертністю, діагностикою та впровадженню сучасних методів лікування серцево-судинних захворювань. А от проблема нестачі кадрів, мабуть, найближчим часом так і не вирішиться, адже незадовільне фінансування галузі та неможливість створення для молодих спеціалістів належних побутових умов не дають змоги залучити випускників вишів до роботи у райони області.

На розширеному засіданні колегії заслухано звіт начальника Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Петра Гармаша про підсумки роботи галузі за 2014 рік та перспективи на рік нинішній. Йшлося також про роботу хірургічної служби області, подолання немовлячої та материнської смертності, інші актуальні питання галузі.

Зокрема, Петро Гармаш зазначив, що від стану забезпечення закладів охорони здоров’я медичними працівниками та рівня їхньої фахової майстерності залежить якість надання допомоги населенню та процес реформування галузі. Не менша роль належить питанню покращення матеріально-технічної бази лікувальних закладів. Так протягом минулого року з різних джерел фінансування на це використано 43,8 млн. грн., з них 176 тис. грн. – на реконструкцію, 8,3 млн. грн. – на капітальні та поточні ремонти, 10,6 млн. грн. – на придбання обладнання та апаратури, 24,6 млн. грн. спрямовано на придбані міністерством охорони здоров’я України 43 санітарні автомобілі. Загалом же на фінансове утримання медичних закладів області протягом 2014 року спрямовано 1млрд. 167 млн. грн., що на 66,3 млн. грн. більше, ніж у 2013 році. Проте майже всі кошти направляються на заробітну плату працівникам. Зростає роль позабюджетних коштів, які використовуються для розвитку всієї системи охорони здоров’я області (81,3 млн. грн.).

На виконання 8 спеціалізованих галузевих програм минулого року спрямовано 82,3 млн. грн. кошторисних призначень. Медичні заклади області продовжують виконувати 6 державних програм та 10 комплексних заходів в охороні здоров’я.

Зважаючи на теперішню суспільно-політичну ситуацію в Україні, Управління охорони здоров’я облдержадміністрації приділяє значну увагу наданню медичної допомоги тимчасово переміщеним особам та учасникам АТО. Стаціонарна та амбулаторна допомога людям цих категорій надається в усіх медичних закладах області, в повному обсязі проводиться диспансеризація. Станом на 01.01.2015 до медичних закладів звернулося близько 1750 осіб. Для тимчасово переміщених осіб з інвалідністю передбачений спрощений механізм огляду МСЕК, а для реабілітації учасників АТО на Чернігівщині створено 2 реабілітаційних центри – на базі обласної психоневрологічної лікарні та обласного госпіталю для ветеранів війни.

Незважаючи на щорічне скорочення ліжкового фонду, показник забезпеченості стаціонарними ліжками на 10 тис. населення залишається найбільшим серед областей України і становить 105,4 (79,9 – Україна). Протягом року фактично не працювало 426 ліжок.

«Основні завдання сфери охорони здоров’я Чернігівщини лежать у площині пошуку шляхів для ефективного функціонування системи надання медичної допомоги, що потребує комплексного підходу до вдосконалення організації управління галуззю, підготовки та збереження медичних кадрів, оптимізації інфраструктури і ресурсного забезпечення, фінансового, матеріально-технічного і технологічного стану, зокрема, інформатизації галузі», – зазначив Петро Гармаш.

Доповідаючи про стан попередження немовлячої та материнської смертності в області, заступник начальника Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Володимир Пулін, зауважив, що в регіоні триває робота зі створення міжрайонних акушерських відділень другого рівня перинатальної допомоги.

Протягом року на Чернігівщині народилося 9545 дітей (на 307 менше, ніж у 2013 році). Серед причин, що негативно впливають на незадовільну демографічну ситуацію – низький рівень народжуваності при негативному природному прирості населення, високий рівень репродуктивних втрат. Програма «Репродуктивне здоров’я» фінансується вкрай незадовільно, також не фінансуються заходи щодо забезпечення жінок з важкими захворюваннями засобами контрацепції, закупівля медичних препаратів для лікування дихальних розладів у новонароджених. Протягом минулого року з різних джерел фінансування на проведення ремонтних робіт акушерсько-педіатричних закладів та на придбання обладнання спрямовано 953 тис. грн.

Минулого року на базі Чернігівського пологового будинку відкрито відділення екстрагенітальної патології, а на базі КЛПЗ «Обласна дитяча лікарня» – ліжка для виходжування недоношених. Це певної мірою повинно вплинути на покращення демографічних показників в області.

Володимир Пулін наголосив, що в районах області половина акушерських відділень вважаються малопотужними, адже в них відбувається менше 300 пологів за рік. Отже, питання якості надання в них спеціалізованої допомоги викликає певне занепокоєння у керівництва галузі. «Тому не дивно, що від 50 до 75% пологів в районах з малопотужними акушерськими відділеннями відбуваються поза їхніми межами. Це також вагоме підґрунтя для реорганізації стаціонарної акушерської служби та створення міжрайонних пологових відділень», – зауважив Володимир Пулін.

Серед здобутків служби – покращення рівня ультразвукового скринінгу, зниження кількості дітей, що народилися із вродженими вадами розвитку, зменшення кількості ускладнених пологів.

Головний позаштатний спеціаліст з хірургії Управління охорони здоров’я облдержадміністрації Валерій Василинчук познайомив із досягненнями та проблемами хірургічної служби в області.